Сфероїдизування

Сфероїдизува́ння або сферїдиза́ція у металознавстві (англ. spheroidizing) — процес переходу кристалів надлишкової фази у сплавах металів з нерівновісної у глобулярну (сферичну) форму, що відбувається при відносно високих температурах у зв'язку із зменшенням міжфазної поверхневої енергії^[1].

Особливо велике значення має сфероїдизація пластинок цементиту, що є складовою частиною перліту, у вуглецевих, легованих інструментальних, конструкційних та інших сталях. У процесі сфероїдизування пластинчастий перліт стає зернистим, внаслідок чого значно знижується твердість, підвищується пластичність, поліпшується оброблюваність сталей різанням і тиском.

Сфероїдизування здійснюється тривалою витримкою при температурах вище від Ac₁ в інтервалі 770…790 ºС (для легованих сталей — 770…820 ºС) або циклічним (маятниковим) нагріванням — охолоджуванням від підкритичних температур 650…700 ºС до температур вищих за Ac₁; процес може бути прискорений попередньою деформацією або загартуванням. Після нагрівання й витримування вироби дуже повільно охолоджують з піччю до 550…600 ºС, а потім, на повітрі.

Сфероїдизувальний відпал на зернистий перліт, особливо високовуглецевих підшипникових та інструментальних сталей, служить для поліпшення їх оброблюваності на металорізальних верстатах, а також для підготовки структури до гартування.

Іноді сфероїдизацією називають процес модифікування чавуну, при якому утворюється кулястий (сфероїдальний) графіт^[2]. Сфероїдизування полягає у введенні в розплав малих додатків (0,03…0,06 %) сфероїдизувальних металів — магнію, церію, кальцію, під дією яких графіт кристалізується у формі кульок, які у мінімальній мірі послаблюють металеву основу чавуну. Така форма графіту є характерною для високоміцних чавунів.

• Сфероїдизувальний відпал сталей
• Модифікування металів
• Модифікатор кристалізації

• Сфероїдизація [Архівовано 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] / Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Хільчевський В. В. Матеріалознавство і технологія конструкційних матеріалів: Навчальний посібник. — К.: Либідь, 2002. — 328 с. — ISBN 966-06-0247-2
• Термічна обробка металів: навч. посіб. / А. В. Мохорт, М. Г. Чумак — К.: Либідь, 2002. — 512 c. — ISBN 966-06-0212-X
• Лахтин Ю. М. Основы металловедения. — М.: Металлургия, 1988. — 320 с. (рос.)
• Smith, William F.; Hashemi, Javad Foundations of Materials Science and Engineering (4th ed.), McGraw-Hill, 2006. — ISBN 0-07-295358-6.