Східноафриканське співтовариство
Східноафрика́нське співтовари́ство (САС) (англ. The East African Community (EAC)) — міжурядова організація, що включає в себе шість Східно-Африканських країн (Бурунді, Кенія, Руанда, Південний Судан, Танзанія, Уганда, Демократична Республіка Конго та Сомалі)[1][2]. Поль Кагаме, президент Руанди, є нинішнім головою Східноафриканського співтовариства. САС було засноване 1967 року, занепало 1977 року і було офіційно відроджено 7 липня 2000 року [3]. 2008 року після переговорів зі спільнотою розвитку Півдня Африки і Економічним співтовариством країн Східної та Південної Африки, САС погодилось розширити зону вільної торгівлі та включити держави-члени всіх трьох спільнот. САС є одним із стовпів Африканського економічного співтовариства. САС є потенційним попередником для створення Східно-Африканської Федерації. 2010 року САС запустило свій власний загальний ринок товарів, праці та капіталу в регіоні, з метою єдиної валюти до 2012 року та повної політичної федерації до 2023 року [4]. Країни-учасниці
Регіон Східної Африки займає площу 1,8 мільйона квадратних кілометрів з населенням близько 132 млн (липень 2009) і має значні природні ресурси. У Кенії й Танзанії відносно мирним шляхом пройшло здобуття незалежності, на відміну від війн і громадянських заворушень, які мали місце в Руанді, Бурунді та Уганді. Сьогодні Східна Африка прагне до підтримання стабільності та процвітання в умовах триваючих конфліктів в ДР Конго і на Африканському розі. Найпоширенішими мовами Східної Африки є мови суахілі, англійська, кірунді та руандійська, хоча французька також поширена в Бурунді та Руанді. Дезінтегруючі факториУ Східноафриканському співтоваристві практично створена зона вільної торгівлі, ведеться взаємне економічне співробітництво. Але статичний і динамічний ефект створення торгівлі та інвестицій мінімальний в силу переважаючого впливу дезінтегруючих факторів:
ПланиДоговір 2004 року передбачав митний союз з єдиною валютою — східноафриканським шилінгом, який повинен бути введений в обіг в період від 2011 до 2015 року. Існували також плани політичного союзу, Східно-Африканської Федерації, з загальним президентом (спочатку на ротаційній основі), і єдиний парламент до 2010 року. Однак деякі експерти, які як експерти з громадського кенійського Інституту суспільно-політичних досліджень і аналізу відзначили, що плани, які мали бути виконаними до 2010 року, були занадто амбіційними, оскільки ряд політичних, соціальних та економічних проблем ще не вирішені повністю [6]. Див. такожПримітки
Література
ПосиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: Східноафриканське співтовариство
|
Portal di Ensiklopedia Dunia