Сьомий апеляційний адміністративний суд
 Сьомий апеляційний адміністративний суд — апеляційний спеціалізований адміністративний суд, розміщений у місті Вінниці. Юрисдикція 7ААС поширюється на Вінницьку, Житомирську, Хмельницьку та Чернівецьку області. Суд утворений 21 червня 2018 року[2][3] на виконання Указу Президента «Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах» від 29 грудня 2017 року[1], згідно з яким мають бути ліквідовані апеляційні адміністративні суди та утворені нові суди в апеляційних округах. Вінницький апеляційний адміністративний суд здійснював правосуддя до початку роботи нового суду, що відбулося 3 жовтня 2018 року[4] Указ Президента про переведення суддів до нового суду прийнятий 28 вересня 2018 року[5]. СтруктураСтруктура суду передбачає посади голови суду, його заступника, суддів, керівника апарату, його заступників, помічників суддів, секретарів судових засідань, інші структурні підрозділи. Спеціалізація суддів не встановлена. Керівництво
Будівля судуСуд розміщений у першій шестиповерховій вінницькій будівлі, спорудження якої почалось на початку ХХ століття. Саме тут вперше у місті з'явились електричний ліфт, центральне водопостачання та каналізація, подача гарячої води та електроосвітлення. Споруда фігурує майже у всіх спогадах про Вінницю початку XX століття. З 2 лютого 1919 року тут було розміщено Директорію Української Народної Республіки на чолі з Володимиром Винниченком. 5 лютого 1919 року робочий кабінет у «Савої» отримав міністр юстиції УНР Дмитро Маркович. Ним було видано низку законів, зокрема про утворення Найвищого суду УНР, що складався з трьох департаментів: адміністративного, цивільного та карного, голови яких підпорядковувались Найвищому судді. В радянські післявоєнні часи на після здобуття незалежності тут був готель «Україна». 30 червня 2010 рішенням сесії Вінницької обласної ради будівлю колишнього готелю «Савой» було передано в довгострокову оренду Вінницькому апеляційному адміністративному суду, а з припиненням його діяльності — Сьомому апеляційному адміністративному суду. На той час будівля потребувала значних реставраційних робіт, оскільки їй загрожувала руйнація. Тому з грудня 2011 року розпочалися ремонтні роботи. Суд провів ґрунтовні дослідження не тільки з архітекторами, а й з істориками-краєзнавцями. Історичну пам'ятку архітектури було відреставровано та відтворено її автентичність — історичний вигляд, який був спроектований архітектором Григорієм Артиновим. Наразі будинку повернуто його рідний колір, шостий мансардний поверх, купол зі шпилем та раніше втрачені зовнішні прикраси — каріатиди на головних фасадах. 27 грудня 2018 розпорядженням Прем'єр-міністра України будівлю передано в державну власність[8]. Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
