Сьюард (півострів)

Сьюард
Сьюард;
	65°30′00″ пн. ш. 163°30′00″ зх. д. / 65.50000° пн. ш. 163.50000° зх. д.
Місцезнаходження	Аляска
Найвища точка	до 1 437 м
Країна	США
	Сьюард у Вікісховищі

Сью́ард (англ. Seward) — півострів на заході Аляски, між затоками Нортон на півдні і Коцебу на півночі. Відокремлений від Чукотського півострова Беринговою протокою. Висота до 1437 м. Тундрова рослинність, по долинах річок — ялино-ялицеві ліси.

На північному березі — пам'ятник природи Берингія. Порт — Ном.

Опис

Довжина півострова близько 320 км, ширина — 145—225 км. Північно-східна частина півострова адміністративно відноситься до боро Нортуест-Арктік, решта — до Неорганізованого боро. З півдня омивається водами Берингового моря (зокрема затоки Нортон), з півночі — водами Чукотського моря (зокрема затоки Коцебу). Західний край півострова (мис Принца Уельського) видається в Берингову протоку, та є найзахіднішою точкою материкової Північної Америки. Півострів є важливою геологічною частиною Берингії — перешийка, що колись сполучав Євразію та Північну Америку. Свою назву півострів отримав на честь Вільяма Генрі Сьюарда, державного секретаря США, який брав помітну участь у купівлі Аляски у Російської імперії.

Географія та екологія

Півострів Сьюард має кілька відмінних геологічних особливостей.

Гірські озера Диявола^[en] на північній частині півострова є найбільшими мааровими озерами у світі та частиною вулканічного поля Еспенберг^[en]. Вони утворилися понад 21 000 років тому в результаті вулканічного вибуху^[1]. Озера Кіллік і Озеро Вайт-Фіш також є вулканічними мааровими озерами значних розмірів на півночі півострова Сьюард. Чотири гірські хребти прямують уздовж південного берега півострова, найвищими є гори Кіглуаїк^[en] (або Сотут). Найвищою точкою хребта і півострова є вершина гори Осборн^[en] заввишки 1437 м. Інші гірські масиви на півострові Сьюард: гори Бенделебен^[en], Дарбі та Йорк^[en]. Гори Бенделебен мають розломи пізнього кайнозою, при цьому більшість тектонічних деформацій і гороутворення відбулися в крейдяному періоді, що пояснюється регіональним тектонічним блоковим обертанням Берингової плити в Арктиці^[2]. Лавовий потік Загубленого Джима на північ від озера Кузітрін — лавове поле, утворене приблизно 1000—2000 років тому, яке займає площу 230 км².

Декілька геотермальних гарячих джерел розташовані по всьому півострову: Серпентин, Пілігрим, Граніт, Елім, Кліар-крік і Лава-крік.

На півострові Сьюард є кілька річок. Найбільші річки: Коюк^[en], Кузитрин^[en], Ніуклук^[en], Фіш^[en], Тубуктілік, Ківалік^[en], Бакленд^[en] і Агіупук. Більшість річок півострова мають принаймні невелику щорічну ходу декількох видів лосося: мальми, арктичного харіуса, сиг⁣, а також щука звичайна та минь. Більшість річок на півострові Сьюард замерзають у середині жовтня; весняна повінь зазвичай відбувається в середині-кінці травня.

Півострів Сьюард є крайньою західною межею поширення Picea mariana, що утворюють лісовий намет регіону.

Оленярство на Алясці було зосереджено на півострові Сьюард, відколи туди було імпортовано першу партію північних оленів зі східного Сибіру в 1892 році^[3]. Вважалося, що географія півострова може запобігти мігруючим карібу змішуванню з одомашненими північними оленями на півострові таким чином уникнути втрати північних оленів, які можуть мігрувати з карібу^[3]^[4]. Проте в 1997 році одомашнений північний олень приєднався до стада західноарктичних карибу під час літньої міграції та зник^[5].

Мис Принца Уельського, найзахідніша точка материкової частини Америки та знаходиться всього за 82 км від мису Дежньова, найближчої точки материкової частини Росії.

Примітки

↑ Rozell, Ned. Volcanoes, permafrost, earthquakes shape Alaska [Архівовано 2008-09-26 у Wayback Machine.] Alaska Science Forum.
↑ McDannell, Kalin T.; Toro, Jaime; Hourigan, Jeremy K.; Harris, Daniel (2014). Thermochronologic constraints on Late Cretaceous to Cenozoic exhumation of the Bendeleben Mountains, Seward Peninsula, Alaska. Geochemistry, Geophysics, Geosystems (англ.). 15 (10): 4009—4023. Bibcode:2014GGG....15.4009M. doi:10.1002/2014GC005424. ISSN 1525-2027.
↑ ^а ^б Bucki, Carrie (2004), Reindeer History in Alaska, Reindeer Roundup, Fairbanks, Alaska: Reindeer Research Program, архів оригіналу за 7 жовтня 2014, процитовано 5 вересня 2014
↑ The Seward Peninsula. Fairbanks, Alaska: Natural Resources and Extension Program, University of Alaska. Архів оригіналу за 19 листопада 2010. Процитовано 7 листопада 2010.
↑ Querengesser, Tim (26 жовтня 2009), The Curse of the Deer, Maisonneuve.org, процитовано 19 квітня 2014