Сєргов Олексій Іванович

Олексій Іванович Сєргов
рос. Алексей Иванович Сергов
Народження	6 січня 1914(1914-01-06) Одеса,Херсонська губернія,Російська імперія
Смерть	15 червня 1990(1990-06-15) (76 років) Одеса,УРСР,СРСР
Поховання	Новоміське кладовище
Національність	росіянин
Країна	СРСР
Вид збройних сил	ВПС СРСР
Рід військ	Винищувальна авіація
Освіта	Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Роки служби	1937–1960
Партія	КПРС
Звання	Генерал-майор авіації
Командування	21-й гв. вап
Війни / битви	радянсько-фінська війна німецько-радянська війна
Нагороди

Олексій Іванович Сєргов (рос. Алексей Иванович Сергов; нар. 6 січня 1914(19140106) Одеса,Херсонська губернія,Російська імперія — пом. 15 червня 1990 Одеса,УРСР,СРСР) — російськи радянський льотчик-ас часів Другої світової війни, штурман 508-го винищувального авіаційного полку (205-а винищувальна авіаційна дивізія, 5-й винищувальний авіаційний корпус, 2-а повітряна армія). Генерал-майор авіації. Герой Радянського Союзу (1943).

Народився 6 січня 1914 року в місті Одесі в родині робітника. У 1931 році закінчив школу ФЗУ, у 1933 році — 2 курси Одеського залізничного технікуму. Працював модельником по дереву, згодом — майстром модельного цеху експериментальних майстерень в Одесі.

До лав РСЧА призваний у 1937 році. У 1938 році закінчив Борисоглібську військову аваіційну школу. Брав участь у радянсько-фінській війні 1939–1940 років.

Учасник німецько-радянської війни з 22 червня 1941 року. Член ВКП(б) з 1941 року. Воював на Південно-Західному, Брянському, Степовому, Воронезькому і 1-у Українському фронтах. До січня 1943 року служив у 17-у винищувальному авіаційному полку пілотом, ад'ютантом ескадрильї, літав на винищувачах І-153 і ЛаГГ-3. З січня 1943 по травень 1944 року — штурман 508-го винищувального авіаційного полку, літав на винищувачах Як-7 і «Аерокобра». З травня 1944 року й до кінця війни — командир 21-го гвардійського винищувального авіаційного полку.

Всього за роки війни здійснив понад 400 бойових вильотів, провів 72 повітряних бої, у яких збив особисто 15 й у складі групи — 19 літаків супротивника.

Після закінчення війни продовжив військову службу в частинах ВПС СРСР. У 1951 році закінчив Вмщі льотно-тактичні курси удосконалення командного складу, а у 1957 році — Військову академію Генерального штабу СРСР. З 1960 року генерал-майор авіації О. І. Сєргов — у запасі.

Мешкав у Одесі, працював на різних посадах в органах цивільної оборони. Помер 15 червня 1990 року. Похований на Таїровському кладовищі.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 28 вересня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, майорові Сєргову Олексію Івановичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1496).

Також був нагороджений трьома орденами Червоного Прапора (13.09.1942, 22.10.1944, 25.04.1945), двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (12.05.1945, 11.03.1985), трьома орденами Червоної Зірки (06.11.1941, …) і медалями.

• «Подвиг во имя жизни: Очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Одесской области». / Сост.: Абрамов А. Ф., Бульба А. И. — Одеса: Маяк, 1984, стор. 239–242.