Сіваков Михайло Сергійович
Миха́йло Сергі́йович Сівако́в (біл. Міхаі́л Сярге́евіч Сівако́ў, рос. Михаил Сергеевич Сиваков; нар. 16 січня 1988, Мінськ, Білоруська РСР, СРСР) — білоруський футболіст, півзахисник національної збірної Білорусі. Відомий виступами у складі таких білоруських футбольних клубів, як БАТЕ з міста Борисов та «Гомель» з однойменного міста, італійських футбольних клубів «Кальярі» з однойменного міста та «П'яченца» з міста П'яченца, а також польського футбольного клубу «Вісла» з Кракова і бельгійського футбольного клубу «Зюлте-Варегем» з міста Варегем. Окрім того він виступав у складі юнацьких U-17 та U-19, молодіжної й олімпійської збірних Білорусі. У складі цих команд Сіваков ставав п'ятиразовим золотим призером Вищої ліги чемпіонату Білорусі у 2006, 2007, 2008, 2012 та 2013 роках, володарем кубку та суперкубку Білорусі. Окрім того він став золотим призером Екстракляси чемпіонату Польщі у сезоні 2010–2011. На міжнародному рівні він став бронзовим призером чемпіонату Європи серед молодіжних команд у 2011 році. Майстер спорту Білорусі міжнародного класу[1]. Клубна кар'єраПерші рокиМихайло Сергійович Сіваков народився 16 січня 1988 року у білоруському місті Мінськ. Був вихованцем футбольного клубу «Зміна» з того ж міста. Першим тренером футболіста став Леонід Іванович Данейко[1]. БАТЕПрофесіональну кар'єру розпочав у БАТЕ 2003 року, виступаючи за дубль. Будучи гравцем юнацької збірної Білорусі не раз запрошувався на перегляд у Німеччину (гравцем цікавилися менхенгладбахська та дортмундська «Боруссії»). У сезоні 2005 року дебютував у чемпіонаті Білорусі, а по ходу сезону 2007 року ввійшов до основного складу команди. Учасник Ліги чемпіонів 2008/09 у складі БАТЕ. «Кальярі»30 січня 2009 року підписав контракт із «Кальярі» строком на 3,5 роки. Дебют за сардинський клуб в італійській Серії A відбувся 8 листопада 2009 року в домашньому матчі проти «Сампдорії», де Михайло вийшов на заміну незадовго до кінця зустрічі. Першу половину 2010 року провів в оренді в «П'яченці», що виступала в Серії B[2], а в липні знову повернувся до складу «Кальярі». На початку 2011 року за власним бажанням[3] пішов в оренду в краківську «Віслу»[4] (на 5 місяців без права викупу), за яку забив гол ударом із 52-х метрів[5] і допоміг стати національним чемпіоном. «Зюлте Варегем»29 серпня 2011 року підписав контракт із клубом «Зюлте-Варегем» на 4 роки[6] після того, як «Кальярі» виставив футболіста на трансфер[7]. 13 серпня 2012 року був орендований рідним БАТЕ[8], разом з яким брав участь у Лізі чемпіонів 2012/13[9]. Повернення в БАТЕ30 січня 2013 року борисовський клуб викупив трансферні права на Сівакова, підписавши з гравцем новий контракт на 3 роки[10][11]. 18 березня 2014 року контракт був розірваний за обопільною згодою[12]. «Гомель»Наступного дня на правах вільного агента підписав річний контракт із «Гомелем»[13], де провів наступні півроку. «Чорноморець»Наприкінці червня 2014 року Сіваков підписав контракт з українським футбольним клубом «Чорноморець» із міста Одеса, який був розрахований на два роки[14]. Дебютував за клуб у матчі з «Олімпіком». У матчі 3 туру з «Волинню» забив гол на 70 хвилині. «Габала»На початку 2015 року Сіваков продовжив кар'єру в азербайджанській «Габалі», куди його запросив колишній наставник одеситів Роман Григорчук. Проте закріпитись у команді не зумів і влітку того ж року покинув клуб[15]. «Зоря»У червні 2015 року повернувся до України, підписавши дворічний контракт із луганською «Зорею»[16]. Узимку 2016/17 залишив «чорно-білих» за обопільною згодою[17]. «Оренбург»19 січня 2017 року стало відомо про підписання контракту з російським прем'єрліговим «Оренбургом» [18] Статистика виступів за клуби
Виступи за збірні2004 року дебютував у складі юнацької збірної Білорусі, взяв участь у 12 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 2 забитими голами. Протягом 2008–2011 років залучався до складу молодіжної збірної Білорусі. Учасник двох чемпіонатів Європи серед молодіжних команд: 2009 року в Швеції та 2011 року в Данії (бронзовий призер). За підсумками молодіжного чемпіонату Європи 2011 включений УЄФА до символічної збірної турніру, ставши єдиним білоруським футболістом, що потрапив до неї. Всього на молодіжному рівні зіграв у 29 офіційних матчах, забив 4 голи. Виступав за олімпійську збірну Білорусі в товариських матчах. В національній збірній Білорусі дебютував 2 червня 2010 року в товариському матчі проти збірної Швеції в Мінську (0:1). Наразі провів у формі головної команди країни 3 матчі. Матчі
Всього: 23 матчі; 9 перемог, 6 нічиїх, 8 поразок.
Всього: 2 матчі; 1 нічия, 1 поразка.
Всього: 1 матч; 1 поразка. Титули та досягненняКомандніЗбірнаU-21:
БАТЕ:
ІндивідуальніПримітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia