Сідорін Сергій Володимирович

Зовнішні відеофайли
Зовнішні відеофайли
	Про перший підбитий танк в АТО, кого шукає «Рубіж» і штурми на мотоциклах – командир бригади «Рубіж» на YouTube, Армія TV – Військове телебачення України, 25 травня 2025 р.

Сідорін Сергій Володимирович
Сідорін Сергій Володимирович;
Полковник
Загальна інформація
Народження	26 листопада 1987 (37 років); с. Дубіївка, Черкаська область
Alma Mater	Академія внутрішніх військ МВС України
Військова служба
Роки служби	з 2005 — дотепер
Приналежність	Україна
Вид ЗС	МВС
Рід військ	Національна гвардія
Формування	4 БрОП НГУ
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Слов'янськ (2014); Бої на Світлодарській дузі; Бої за Рубіжне (2022); Бої за Сєвєродонецьк (2022); Бої на Сіверському напрямку;
Командування
	Командир 4 БрОП
Нагороди та відзнаки
	Відзнака МВС України «Вогнепальна зброя»

Сергій Володимирович Сідорін — український військовослужбовець, полковник Національної гвардії України, командир 4-ї бригади оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука, учасник російсько-української війни, який відзначився під час відбиття російського вторгнення в Україну.

Життєпис

Народився 1987 року в селі Дубіївці на Черкащині.

2010 року закінчив командний факультет Академії внутрішніх військ МВС у місті Харкові, після чого був зарахований до особового складу спецпідрозділу «Барс» внутрішніх військ МВС, в/ч 3027. Пройшов шлях від командира взводу спеціального призначення до заступника командира батальйону спеціального призначення.

З весни 2014 року брав участь в антитерористичній операції на Сході України.

На кінець червня 2014 року Сергій Сідорін разом з побратимами виконував завдання на блокпосту № 1 на північно-західній околиці Слов'янська — поблизу селища Мирне (біля дамби Рибгоспу), спільно з бійцями 95-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ. 26 червня, під час «перемир'я», близько 19:30, незаконні збройні формування одночасно з двох сторін – із танків і мінометів – почали обстрілювати блокпост, після чого пішов штурм. Ці події стали першим танковим штурмом російсько-української війни. Один із трьох танків бойовиків нацгвардійці знищили, — резервіст 2-го резервного батальйону НГУ Вадим Д. з РПГ підбив танк, що насувався на позиції нацгвардійців, старший лейтенант Сідорін з РПГ-7 вивів його з ладу. Від останнього пострілу танка Сергій отримав уламкове поранення у ногу.

В цьому бою загинули солдат 2-го резервного батальйону оперативного призначення НГУ (згодом — ім. Героя України Сергія Кульчицького) доброволець Артур Гулик і троє десантників 95-ї аеромобільної бригади. Під натиском переважаючих сил противника оборонцям довелося відступити, але вже наступного дня блокпост було відбито.^[1]

У 2016 році був призначений командиром роти 1-го батальйону оперативного призначення 4-ї бригади оперативного призначення НГУ (бригада швидкого реагування), в/ч 3018, Гостомель. У бригаді пройшов посади від командира роти до начальника штабу.

Під час ротації в район Світлодарської дуги (2019 – 2020 рр.) Сергій Сідорін на посаді начальника штаба батальйонної тактичної групи відзначився успішною організацією облаштування нових позицій, що дозволило суттєво вирівняти лінію зіткнення та тим, що в листопаді 2019 року забезпечив евакуацію шістьох поранених українських бійців в районі селища Новолуганське Донецької області.

Повномасштабне вторгнення окупаційних військ 24 лютого 2022 року зустрів на Луганщині, де в ролі начальника штабу батальйонної тактичної групи брав участь в організації оборони Рубіжного та Сівєродонецька.

Під час боїв на Бахмутському напрямку полковник Сергій Сідорін був призначений командиром батальйонної тактичної групи, яка вела оборону на одному з найгарячіших відтинків – у районі Курдюмівки. Потім брав участь у бойових діях на Сіверському напрямку на Донеччині.

З січня 2025-го — командир 4-ї бригади оперативного призначення "Рубіж" НГУ.

Нагороди

Орден Богдана Хмельницького ІІ ступеня (25 березня 2024 року) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові^[2].
Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (24 травня 2022 року) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[3].
Орден «За мужність» ІІІ ступеня (8 липня 2014 року) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України^[4].
У листопаді 2021 року Міністр внутрішніх справ відзначив Сергія Сідоріна нагородною вогнепальною зброєю^[5]