Сікорський Ігор Олександрович
І́гор Олекса́ндрович Сіко́рський (нар. 29 липня 1988, Київ, УРСР) — український футболіст, нападник аматорського клубу «Полісся» (Ставки). ЖиттєписНародився 29 липня 1988 року в Києві. Любов до футболу йому прищепив його дід, який був футбольним тренером. У сім років він почав грати у футбол[1]. Протягом декількох років займався в ДЮСШ «Зміна-Оболонь», після чого перейшов у ДЮСШ-15, де вчився до восьмого класу. Згодом продовжив навчання в київському спортивному інтернаті, де провів ще два роки, після чого знову повернувся до ДЮСШ-15[1]. У ДЮФЛУ виступав за київські РВУФК та «Локомотив-МСМ-ОМІКС». Пізніше також грав за команду «Батьківщина»[2]. Коли грав у змаганнях Київської області, його тренер попросив Олексія Деревинського, щоб Сікорського переглянули в дублі луганської «Зорі», бо він добре знав тренера дубля Юрія Дудника[1]. Узимку 2008 року Ігор потрапив у дубль «Зорі», що виступав у молодіжній першості України. У Прем'єр-лізі України дебютував 11 травня 2008 року в домашньому матчі проти сімферопольської «Таврії» (2:3)[3], вийшовши на 76-й хвилині замість Георгія Цимакурідзе. Узимку 2010 року на зборах отримав травму ахілла[4]. Усього за «Зорю» в чемпіонаті України зіграв 8 матчів, а в молодіжній першості провів 64 матчі й забив 14 м'ячів. У липні 2010 року підписав контракт з алчевською «Сталлю». За словами тодішнього тренера дубля «Зорі» Володимира Микитина Сікорський не підходив за віком для дубля й не потрапляв до складу основної команди[5], тому йому надали вибір: розірвати контракт або віддати його в оренду[6]. Улітку 2014 року залишив Алчевськ. Деякий час грав у «Даугаві» (Даугавпілс) у тренера Геннадія Орбу. У вересні того ж року уклав контракт із харківським «Геліосом»[7]. Улітку 2015 року уклав контракт із МФК «Миколаїв». У 2016 році перейшов до складу дебютанта Першої ліги, рівненського «Вереса»[8]. З цією командою став бронзовим призером другого за рівнем українського дивізіону, а команда завоювала право виступати в Прем'єр-лізі. Проте перед стартом наступного сезону Сікорський повернувся назад в «Миколаїв»[9]. Влітку 2018 року перебрався до Горішніх Плавнів, де підписав контракт з місцевим «Гірник-Спортом», за який зіграв 21 матч та забив 9 голів. 30 квітня 2019 року покинув клуб з Полтавщини, плануючи переїхати до Бангладеш, в ФК «Шейх Рассел» з Дакки[10][11], але гравцем цієї команди так і не став. 8 травня 2019 року став гравцем аматорського клубу «Патріот» (Баришівський район)[12]. 17 липня 2019 року підписав контракт з волочиським «Агробізнесом»[13]. У січні 2020 року поїхав до Росії та опублікував у соціальній мережі свої фотографії на тлі державного герба Росії та будівлі з прапором Росії[14][15]. Внаслідок цього «Агробізнес» розірвав контракт з Сікорським, зазначивши, що гравець дискредитує клуб своєю демонстративною поїздкою до країни-агресора під час війни[16][17]. У лютому 2020 року став гравцем одеського «Чорноморця»[18]. У вересні 2020 покинув «моряків» і увійшов до складу іншої першолігової команди, луцької «Волині»[19]. У січні 2021 року підписав контракт з друголіговим «Металом»[20]. Сезон 2021/22 почав у іншому друголіговому клубі, дніпровській «Перемозі». Але вже 2 серпня 2021 року Сікорський був відрахований з команди через те, що його зловили в нічному клубі в стані алкогольного сп'яніння[21]. 31 серпня 2021 року був заявлений за аматорський клуб «Джуніорс» (Шпитьки)[12]. ДосягненняСтатистика
Міжнародні змагання
Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
