Сіль чорної землі
Сіль чорної землі (пол. Sól ziemi czarnej) — польський історичний фільм 1969 року режисера Казимежа Куца, перша частина так званого «Сілезького триптиху», до якого також увійшли фільми «Перлина в короні» (1971, Perła w koronie) та «Пацьорки однієї вервиці» (1979, Paciorki jednego różańca). Сценарій Куц написав на основі власного досвіду (його батько брав участь у ІІІ Сілезькому повстанні[pl]) та уважного читання літератури, присвяченої Сілезії. Фільм є одним з найважливіших досягнень післявоєнної чверті століття в польській кінематографії.[1] СюжетФільм показує долю Габріеля (Ольгерд Лукашевич), наймолодшого із семи братів Басистів, які стихійно приєдналися до Сілезького повстання[pl] в 1920 році. Габріель сприймає участь у повстанні як пригоду, він набуває німецьку форму, в якій пробирається на бік ворога. Там він зустрічає німецьку медсестру (Ізабелла Козловська[pl]), в яку закохується, що ускладнює його ставлення до повстання.[1] Ролі виконують
Історія створення фільмуПричиною створення фільму «Сіль чорної землі» стало важке матеріальне становище кінорежисера Казимежа Куца, який на той час заробляв лише дві тисячі злотих, а крім того жив зі своїм братом, який страждав на шизофренію. Він згадав досвід свого батька, повторно дослідив літературу, присвячену Сілезії. Існувала також сімейна легенда про його дядька, який молодим брав участь у повстанні та був врятований «чотирма молодими дівчатами», завдяки яким поранений потрапив до Сосновця з польської сторони. Як сказав режисер у своїх спогадах: «Сілью чорної землі я хотів внести свій вклад у створення художньої міфології Сілезії, культурно облагороджуючи цей регіон».[2] Сценарій був написаний влітку 1968 року і Куц поїхав з Сілезії до Варшави. Однак, його висміяли місцеві мистецькі кола. Станіслав Дигат[pl] писав: «Це самогубство, кінець Казя». Сценарист Людвік Старський на своєму засіданні Комітету з оцінки фільмів і сценаріїв заявив, що ніколи не було повстання в Сілезії, і розглядав сценарій як літературну фантастику. Тоді Куц поїхав до Сілезії та попросив письменника Вільгельма Шевчика[pl] допомогти йому дістатися до генерала Єжего Зентка[pl]. На наступному засіданні комітету підтримка генерала стала доста́тньою для початку роботи над фільмом.[3] Навколо фільму
Нагороди
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
