Сіньковський Юрій Олександрович

Юрій Сіньковський Юрій Олександрович Сіньковський
Полковник
Загальна інформація
Народження	16 червня 1970(1970-06-16) (54 роки) Кривий Ріг
Військова служба
Роки служби	2014—2015, 2022—2023
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Механізовані війська
Війни / битви	Війна на сході України
Командування
2022—2023  129 ОБрТрО, командир бригади 2014  40 ОМПБ, заступник командира
Нагороди та відзнаки
Сіньковський Юрій Олександрович у Вікісховищі

Ю́рій Олекса́ндрович Сінько́вський (нар. 16 червня 1970) — полковник Збройних сил України. Командир 129-ї окремої бригада територіальної оборони (2022—2023).

Юрій Олександрович народився 16 червня 1970 року^[1] у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області.^{[джерело?]}

У період з 1985 по 1987 рік проходив навчання у Київському Суворовському училищі. Здобув вищу військову освіту за спеціальністю — інженер з експлуатації колісно-гусеничної техніки (Омське загальновійськове командне училище імені М. В. Фрунзе).^{[джерело?]}

З 1987 по 2004 рік проходив військову службу. Обіймав посади: командир механізованого взводу, командир гранатометного взводу(АГС), командир механізованої роти, заступник командира батальйону з бойової підготовки, командир механізованого батальйону.^{[джерело?]}

З березня 2014 по березень 2015 року був заступником командира з бойової підготовки в/ч В2603 батальйону «Кривбас».

На виборах до Дніпропетровської обласної ради 2015 року балотувався від партії «УКРОП».

У 2022 році призначений командиром 129-ї окремої бригади територіальної оборони.^[2]

У травні 2023 звільнений з посади комбрига. Цьому передували гучні скандали, пов’язані з поганим оснащенням бійців на передовій.^[3]

• Орден Богдана Хмельницького II ст. (2 березня 2023) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.^[4]
• Орден «За мужність» III ступеня (8 серпня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.^[5]
• Недержавна відзнака Орден «Народний Герой України» (18 серпня 2017) — церемонія нагородження відбулася у Вінниці.^[6][7][8]

• 
  Нагородження, звання «Народний герой України»
• 

• Про становище 40-го батальйону у Дебальцевому [Архівовано 16 лютого 2017 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.