Сіомара Кастро
Іріс Сіомара Кастро Сарм'єнто (ісп. Iris Xiomara Castro Sarmiento; нар. 30 вересня 1959, Тегусігальпа, Гондурас) — гондураська політична діячка, 56-й Президент Гондурасу з 27 січня 2022 року[2]. Перша жінка на посаді президента Гондурасу[3] та перший президент, що не є членом ні Ліберальної партії, ні Національної партії відтоді як демократію було відновлено 1982 року[4]. Дружина усунутого з посади президента країни впродовж 2006—2009 рр. Мануеля Селаї. Лідерка опору державному перевороту в Гондурасі 2009 року. Кандидатка в президенти Гондурасу на виборах 2013 та 2017 року, де представляла ліву Партію свободи та відродження[en] (Libre). Здобула перемогу на президентських виборах 2021 року[5]. БіографіяНародилась 30 вересня 1959 року в Тегусігальпі. Друга з п'яти дітей Ірен Кастро Реєса та Ольги Доріс Сарм'єнто Монтойя[6]. Отримала початкову та середню освіту в інститутах Сан-Хосе-дель-Кармен і Марії Ауксіліадори[7]. Здобула ступінь ділового адміністрування в Гондураському інституті міжамериканської культури[8]. Брала активну участь в Асоціації чоловіків та дружин членів Клубу Ротарі Катакамасу, а також у заходах, розроблених задля догляду за дітьми, які потребують допомоги, у департаменті Оланчо. Взяла участь у створенні Centro de Cuidado Diurno para Niños en Catacamas (укр. Центр щоденного догляду за дітьми в Катакамасі) з метою надання допомоги неповним сім'ям на чолі з жінками[7]. Політична кар'єраСіомара Кастро вперше ввійшла в політику 2005 року як організаторка жіночого осередку Ліберальної партії Гондурасу в Катакамасі, де агітувала за чоловіка Мануеля Селаю на загальних виборах 2005 року[7]. Як перша леді, Кастро відповідала за програми соціального розвитку, співпрацювала з ООН з іншими першими леді для вирішення проблем, з якими стикаються жінки, хворі на ВІЛ[9]. Після усунення з посади Мануеля Селаї 28 червня 2009 року внаслідок перевороту, Сіомара Кастро очолила рух опору, долучившись до гондурасців, які вимагали повернути Селаю[10]. Рух, відомий як Фронт національного народного опору[en], став підґрунтям для створення Партії свободи та відродження[11]. Президентські вибори 2013На президентських виборах 2013 року Сіомара Кастро балотувалася від Партії свободи та відродження; Мануель Селая не зміг балотуватись, позаяк на той момент, згідно з Конституцією, особі, яка вже обіймала посаду президента, балотуватись на посаду президента чи віцепрезидента було заборонено[12]. 17 червня 2013 року Партія свободи та відновлення офіційно висунула її кандидатуру[13]. Кастро посіла друге місце, отримавши 896 498 голосів (28.78 %). Перемогу здобув кандидат від Національної партії Гондурасу Хуан Орландо Ернандес, одержавши 1 149 302 голосів (36.89 %)[14]. Президентські вибори 2017На президентських виборах 2017 року Кастро мала намір брати участь від тієї ж Партії свободи і відродження[15], однак зняла свою кандидатуру на користь Сальвадора Насралли[en][16]. Президентські вибори 2021На президентських виборах 2021 року Кастро, як і раніше, представляла Партію свободи та відродження[17]. Сальвадор Насралла зняв свою кандидатуру на користь Кастро, ставши кандидатом у віцепрезиденти[18]. Відповідно до результатів підрахунку 45 % голосів Кастро набрала 53 %, тоді як її опонент від Національної партії та чинний на той момент мер Тегусігальпи Насрі Асфура[en] — 34 %; і Кастро, і Асфура оголосили про свою перемогу[19]. Після підрахунку трохи більше половини голосів Національна партія визнала поразку Насрі Асфури, а сам він привітав Кастро з перемогою[5]. 27 січня 2022 року Кастро офіційно обійняла посаду президента Гондурасу[2][3]. Приватне життяУ січні 1976 року одружилася з Мануелем Селаєю. Після одруження пара поселилась у Катакамасі, Оланчо. У шлюбі народила 4 дітей: Зое, Ектор Мануель, Гортензія Сіомара та Хосе Мануель[6]. Див. такожПримітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
