Січовик Ігор Прокопович

Ігор Прокопович Січовик
Народився	17 червня 1945(1945-06-17)  Велицьк, Голобський район, Волинська область, Українська РСР, СРСР
Помер	12 жовтня 2021(2021-10-12) (76 років)
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	дитячий письменник, гуморист, сатирик, поет, прозаїк, драматург
Знання мов	українська
Мова творів	українська
Роки активності	з 1964 р.
Жанр	казка, оповідання, повість, байка, гумореска, усмішка, епіграма, епітафія, п'єса
Сайт: Словограй — сайт Ігоря Січовика

І́гор Про́ко́пович Січови́к (17 червня 1945, село Велицьк Ковельського району Волинської області — 12 жовтня 2021, Київ) —український дитячий письменник, член Національної спілки письменників України.

Народився в родині сільських вчителів.

Виріс на Херсонщині, де й закінчив середню школу. Робітничу спеціальність здобув у Кривому Розі. Пройшов армійську службу. Навчався на Вищих літературних курсах при Літературному інституті в Москві. Член Національної Спілки письменників України з 1978 року.

Пише з 12 років. Видав три книжки сатири та гумору для дорослих («Жертва моди» 1972, «Зачарована шістка» — 1978, «Азбука для дорослих» — 1985) та чотири десятки книжок для дітей, чимало з яких побачили світ у «Веселці», «Грайлику», «Детской литературе», «Спалах», «Богдан». Упорядкував навчальні збірники для молодших школярів, такі, як «Виручалочка» (десять видань), «Кобзарик» (три видання), «Дивокрай», «Дитячі ігри та розваги», «Веселі історії», «Що не звір, то дивина», «Веселі віршики», «Весела компанія», «З нами весело усім», «А що в мішку?», «Торбинка сміху», "Пухнасті друзі, «Віршики для дітей». Є автором підручників для позакласного читання «Першокласник» і «Сонячне перевесло», близько трьохсот ігор з буквами і словами «Словограй» і «Мовограй», збірників для дошкільних навчальних закладів «Світлячок», «Чеберяйчик», «Дошкільнятко». Видав книжки для найменших читачів «Математичні ігри», «Веселий задачник», «Таємниця десяти невідомих» та книжку «Весела школа». 2006 року окремими виданнями побачили світ такі книжки: «Веселі загадки», «Казки та казочки», "Спритні пальчики, «Котячі дражнилки», «Тисяча скоромовок». Друкував твори у понад ста збірниках. Чимало дитячих творів Ігоря Січовика вивчають у початковій школі. Вони містяться у «Букварях», хрестоматіях, читанках і методичних розробках.

2003 року письменник створив і видав книжкою повість «Неймовірні пригоди барона Мюнхгаузена в Україні». Знаменитий німецький герой потрапляє в Україну, де пристає до козацького війська. Більшість його пригод, про які він хвацько розповідає сам, відбуваються у поселенні, де він мешкає, а також на всій території України, зокрема й у Києві. Автор бачить Україну очима іноземного героя — це дає йому можливість уважніше придивитися до тогочасних подій, показати полярні риси характеру українців. У повісті широко використовується український фольклор, демонологія, описано традиції, звичаї і побут наших предків. Головний герой твору — гумор, пригоди, оптимізм. Автор прагне привернути увагу не тільки іноземців, а й самих українців до величної історії України, яка, за висновками очевидців, була чи не найромантичнішою у світі. 2003 року Ігор Січовик написав сатиричну політичну повість «Дурилло»(Сповідь президентського песика).

У 2012 році Ігор Січовик написав дві повісті на одну тему для дітей середнього віку "Формула вузла, або Як розплутати клубок таємниць" та "Комп"ютерна алхімія".

Чекають на видання дві нові книжки «Великий букварик» і «Все починається з Нуля». Ігор Січовик має власний інтернет-сайт «Словограй», який відвідало понад триста тисяч читачів.

Видані книги

1. «Жертва моди» (Київ, «Молодь», 1974)
2. «Бурундучок» (Київ, «Веселка», 1975)
3. «Зачарована шістка» (Київ, «Радянська Україна», 1977)
4. «Квітне багульник» (Київ, «Веселка», 1978)
5. «Кедрові горішки» (Київ, «Веселка», 1979)
6. «Таємниця острова Корал» (Київ, «Веселка», 1984)
7. «Цветет багульник (Москва, «Детская литература», 1984)
8. «Азбука для дорослих» (Київ, «Радянський письменник», 1986)
9. «Вранці часу я не гаю» (Київ, «Веселка», 1987)
10. «Абетка» (Київ, «Веселка», 1990; три видання)
11. «Весела грамота» (Київ, «Веселка», 1993)
12. «Весела школа» (Київ, ТОВ Видавничий центр «СІ», 1995)
13. «Невдячний кіт» (Київ, «Спалах» ЛТД, 1996)
14. «Мишоловка для вовка» (Київ, «Видавничий центр «ВУС», 1997)
15. «Хто я такий?» (Київ, Видавничий дім «ТЕКО», 1997)
16. «Веселий задачник» (Київ, ТОВ Видавничий центр «СІ», 1998)
17. «Математичні ігри» (Київ, ТОВ Видавничий центр «СІ», 1998)
18. «Пальчики» (Київ, Томіріс, 1998)
19. «Таємниця десяти невідомих» (дитяча математична енциклопедія) (Київ, ТОВ Видавничий центр «СІ», 1999)
20. «Весела грамота» (Київ, ВТФ «Велес», 2002)
21. «Країна Пішоходія» (Київ, «Грамота», 2003)
22. «Рукавички для лисички» (Київ, «Преса України», 2003)
23. «Словограй» (ігри з буквами та словами) (Тернопіль, «Навчальна книга Богдан», 2004, три видання)
24. «Кольорова корова» (Тернопіль, «Навчальна книга Богдан», 2004, два видання)
25. «Допиши букву» (Тернопіль, «Навчальна книга Богдан», 2004, три видання)
26. «Допиши віршика» (Тернопіль, «Навчальна книга Богдан», 2004,три видання)
27. «Я лічу до десяти» (Тернопіль, «Навчальна книга Богдан», 2004, три видання)
28. «Гарбузова рідня» (Тернопіль, «Навчальна книга Богдан», 2004; три видання)
29. «Неймовірні пригоди барона Мюнхгаузена в Україні» (Київ, СПД Пугачов О.В., 2004)
30. «Словограй» (Київ, «Сакцент плюс», 2005)
31. «Мовограй» (Київ, «Сакцент плюс», 2005)
32. «Тисяча скоромовок» (Київ, видавець Я. Січовик, 2007)
33. «Казки та казочки» (Київ, видавець Я. Січовик, 2007)
34. «Спритні пальчики» (Київ, видавець Я. Січовик, 2007)
35. «Веселі загадки» (Київ, видавець Я. Січовик, 2007)
36. «Котячі дражнилки» (Київ, видавець Я. Січовик, 2007)
37. "Хто кричить кукуріку?" (Львів, вилавець Видавництво Старого Лева, 2011, два видання)

    ...

38. «Коротше не скажеш. Смайлики». 2015.——Київ: 472 с. ISBN 978-966-2928-10-5

Упорядник збірок

1. «Дитячі усмішки» (додаток до журналу «Сонячний зайчик») (Київ, видавець Ігор Січовик, 1993)
2. «Виручалочка» (довідник-порадник для молодших школярів) (Київ, «Видавничий центр Просвіта», «Велес»; десять видань 1999-2009)
3. «Кобзарик» (читанка для учнів молодших класів) (Київ, видавець Преварська Н.І., 2001; два видання; Тернопіль, «Підручники і посібники», 2010); Тернопіль, Навчальна книга Богдан, 2013)
4. «Дивокрай» (читанка з природознавства) (Київ, ВТФ «Велес», 2002); Тернопіль, Навчальна книга Богдан
5. "Мій дитячий садочок", Тернопіль, Навчальна книга Богдан, 2013
6. «Дитячі ігри та розваги» (Київ, «Видавничий центр Просвіта», 2004)
7. «Веселі історії» (Харків, ТОВ «Сінтекс» ЛТД, 2005, чотири видання)
8. «Пухнасті друзі» (Харків, ТОВ «Сінтекс» ЛТД, 2005, три видання)
9. «Веселі віршики» (серія «Малятко») (Харків, ТОВ «Сінтекс» ЛТД, 2005, чотири видання)
10. «Віршики для малят» (Харків, ТОВ «Сінтекс» ЛТД, 2005, три видання)
11. «Що не звір, то дивина» (Харків, ТОВ «Сінтекс» ЛТД, 2006)
12. «А що в мішку?» (Харків, ТОВ «Сінтекс» ЛТД, 2006, три видання)
13. «Веселі віршики» (Харків, ТОВ «Сінтекс» ЛТД, 2006, три видання)
14. «Торбинка сміху» (Харків, ТОВ «Сінтекс» ЛТД, 2007, три видання)
15. «З нами весело усім» (Харків, ТОВ «Сінтекс» ЛТД, 2007, три видання)
16. «Легенди рідного краю» (Київ, «Сакцент плюс», 2008)
17. «До нас свято завітало» (Київ, «Сакцент плюс», 2008)

Журнал

1. «Комарик» (гумористично-розважальний журнал для дітей) (Київ, видавець Ігор Січовик, 1992-1993, три числа)

Переклад

1. Софрон Данилов. «Красуня Амга» (Київ, «Дніпро», 1987) – переклад з російської

• Словограй - Літературний сайт ІГОРЯ СІЧОВИКА
• https://ukrlit.net/biography/sichovik.html
• https://onlyart.org.ua/biographies-poets-and-writers/sichovyk-igor-biografiya/

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (лютий 2009)

Ця стаття не має інтервікі-посилань. Ви можете допомогти проєкту, знайшовши та додавши їх до відповідного елементу Вікіданих.