С-4 (підводний човен СРСР)

С-4
Схема підводного човна типу «Середня» серії IX-біс
Верф СРСР № 189, Ленінград
Під прапором СРСР СРСР
Належність  Військово-морський флот СРСР
Порт приписки Лібава, Ленінград
Закладений 3 січня 1936
Спуск на воду 17 вересня 1936
Введений до складу флоту 27 листопада 1939
Виведений зі складу флоту 31 березня 1945
На службі 19391945
Загибель 6 січня 1945 року загинув у Гданській затоці унаслідок тарану німецького міноносця T3
Сучасний статус затонув
Бойовий досвід «Зимова війна»
Німецько-радянська війна
* Кампанія на Балтійському морі
Проєкт
Тип ПЧ Середній торпедний ДПЧ
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 19,4 вузла (36 км/год)
Швидкість (підводна) 9,5 вузла (17,6 км/год)
Робоча глибина занурення 80 м
Гранична глибина занурення 100 м
Дальність плавання 8340 миль на швидкості 8,5 вузла в надводному положенні
140 миль на швидкості 3 вузла
Автономність плавання 30 діб
Екіпаж 45 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 77,7 м
Ширина корпусу найб. 6,4 м
Середня осадка (по КВЛ) 4 м
Водотоннажність надводна 844 т
Водотоннажність підводна 1077 т
Силова установка
дизель-електрична; 2 × дизельні двигуни
2 × електромотори ПГ-72/35
Гвинти 2
Потужність дизельні двигуни — 2 × 2 000 к. с.
електромотори — 2 × 550 к.с.
Озброєння
Артилерія 1 × 100-мм/51 гармата Б-24 (200 снарядів)
1 × 45-мм напівавтоматична гармата 21-К (500 снарядів)
Торпедно-
мінне озброєння
6 ТА калібру 533-мм (12 торпед)
Історія служби
У складі 16-й дивізіон підводних човнів 1-ї бригади ПЧ
1-й дивізіон підводних човнів 1-ї бригади ПЧ
Операції 6 походів
Перемоги 2 судна (1751 GRT) потопив
С-4 (підводний човен СРСР). Карта розташування: Балтійське море
С-4
С-4
Район загибелі С-4

С-4 — радянський дизель-електричний підводний човен типу «Середня» серії IX-біс, що входив до складу Військово-морського флоту СРСР за часів радянсько-фінської та німецько-радянської війн. Закладений 3 січня 1936 року на верфі заводу № 189 у Ленінграді під заводським номером 277. 17 вересня 1936 року спущений на воду. 27 листопада 1939 року включений до складу Балтійського флоту[1].

Історія служби

Попри те, що С-4 надійшов на озброєння безпосередньо перед початком радянської війни з Фінляндією наприкінці листопада 1939 року, підводний човен провів перші два місяці конфлікту на базі в Лієпаї, Латвія.

30 січня 1940 року С-4 вийшов на своє перше бойове патрулювання під командуванням капітан-лейтенанта Абросімова. С-4 доручили стежити за ВМС Швеції на позиції між островами Готланд і Еланд. Підводний човен провів на місці кілька днів, перш ніж дістав наказ повернутися на базу. На зворотному шляху С-4 довелося пройти крізь лід Балтійського моря, спочатку він зробив це самостійно, перш ніж застрягти, і йому надав допомогу канонерський човен «Красное знамя». С-4 довелося буксирувати решту шляху, і 8 лютого 1940 року він повернувся в порт. Підводний човен залишався на базі до кінця конфлікту через морський лід. Лід також пошкодив його корпус.

У травні 1940 року С-4 разом з кількома іншими підводними човнами готувався до передачі Північному флоту, але в наступному місяці це рішення скасували. 11 лютого 1941 року перейшов до 1-го дивізіону підводних човнів 1-ї бригади ПЧ Балтійського флоту.

На початку операції «Барбаросса» С-4 перебував на базі в Усть-Двінську в окупованій Радами Латвії. Починаючи з 23 червня 1941 року, він патрулював поблизу Мемеля. С-4 напав на невпізнане торгове судно 25 червня безуспішно. 27 числа С-4 зіткнувся з іншим радянським підводним човном, підводним загороджувачем Л-3 «Фрунзенець», який спочатку прийняв за ворожий ПЧ. Пізніше С-4 знайшов кілька тральщиків, але вирішив не атакувати їх і повернувся на базу 10 липня 1940 року.

12 липня він вирушив до порту Таллінна. Пізніше він евакуювався з Таллінна разом з рештою радянського Балтійського флоту.

24 листопада 1944 року С-4 вийшов у свій останній сьомий бойовий похід, а 14 грудня безуспішно атакував конвой біля маяка Акменрагс, Латвія. Ймовірно, він атакував інший конвой 22 числа біля Піллау. Приблизно між 5 або 7 січня 1945 року (джерела вказують різні дати) С-4 сплив на поверхню за 100 метрів перед міноносцем T3, який супроводжував німецьке транспортне судно. T3 протаранив підводний човен, а потім скинув глибинні бомби. С-4 втрачено з усіма 48 членами екіпажу, і 31 березня 1945 року Радянський флот виключив його зі списку військово-морських сил.

Див. також

Примітки

Виноски
Джерела
  1. С-4. на sovboat.ru.(рос.)

Джерела

Посилання

Література

  • Морозов М. Э., Кулагин К. Л. «Эски» в бою. Подводные лодки Маринеско, Щедрина, Лисина. — М.: Коллекция, Яуза, ЭКСМО, 2008. — 128 с. — ISBN 978-5-699-25627-3 (рос.)
  • С. А. Балакин, М. Э. Морозов. Подводные лодки типа «С». — Москва: Моделист-конструктор, 2000. — 32 с. — (Морская коллекция № 2 / 2000). — 5000 экз. (рос.)
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya