С-5 (підводний човен СРСР)
  С-5 Район загибелі С-5 С-5 — радянський дизель-електричний підводний човен типу «Середня» серії IX-біс, що входив до складу Військово-морського флоту СРСР за часів радянсько-фінської та німецько-радянської війн. Закладений 28 грудня 1935 року на верфі заводу № 189 у Ленінграді під заводським номером 278. 16 травня 1937 року спущений на воду. 27 листопада 1939 року включений до складу Балтійського флоту[1]. Історія службиУ січні 1940 року С-5 здійснив бойовий похід у гирло Фінської затоки для спостереження за шведським та фінським флотами, проте через важкі умови зайняти позицію не зміг. Радянський човен через складну льодову обстановку застрягнув у кризі, був звільнений канонерським човном «Красное знамя». 8 лютого прибув до Лібави. На початку операції «Барбаросса» С-5 перебував на базі в Усть-Двінську в окупованій Радами Латвії. 24 червня 1941 року вийшов з Усть-Двінська і зайняв позицію між островом Борнгольм та Карлскруною. За час патрулювання не виявив суден супротивника. 10 липня прибув до Триги, звідки перейшов до Кронштадта для проходження поточного ремонту. 6 серпня вирушив до Данцига, за час патрулювання здійснив безрезультатну атаку одиночною торпедою. 24 серпня прибув до Таллінна. Під час втечі кораблів Балтійського флоту з естонської столиці йшов в основній групі бойових кораблів, одразу за крейсером «Кіров». 28 серпня підірвався на міні в районі мису Юмінда, внаслідок вибуху якої здетонував артилерійський боєзапас човна і він швидко затонув. З тих, хто знаходився на човні, врятувалися 14 людей, яких підняли з води тральщики та катери. Див. такожПримітки
ДжерелаПосиланняЛітература
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
