С-7 (підводний човен СРСР)

С-7
Радянський підводний човен С-7. 1941
Верф СРСР завод № 112, Горький
Під прапором СРСР СРСР
Належність  Військово-морський флот СРСР
Порт приписки Вентспілс, Таллінн, Кронштадт
Закладений 14 грудня 1936
Спуск на воду 31 березня 1938
Введений до складу флоту 30 червня 1940
Виведений зі складу флоту 25 грудня 1942
На службі 19391942
Загибель 21 жовтня 1942 року затоплений фінським підводним човном «Весікійсі» в Аландському морі
Сучасний статус затонув
Бойовий досвід Німецько-радянська війна
* Кампанія на Балтійському морі
Проєкт
Тип ПЧ Середній торпедний ДПЧ
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 19,4 вузла (36 км/год)
Швидкість (підводна) 9,5 вузла (17,6 км/год)
Робоча глибина занурення 80 м
Гранична глибина занурення 100 м
Дальність плавання 8340 миль на швидкості 8,5 вузла в надводному положенні
140 миль на швидкості 3 вузла
Автономність плавання 30 діб
Екіпаж 45 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 77,7 м
Ширина корпусу найб. 6,4 м
Середня осадка (по КВЛ) 4 м
Водотоннажність надводна 844 т
Водотоннажність підводна 1077 т
Силова установка
дизель-електрична; 2 × дизельні двигуни
2 × електромотори ПГ-72/35
Гвинти 2
Потужність дизельні двигуни — 2 × 2000 к. с.
електромотори — 2 × 550 к.с.
Озброєння
Артилерія 1 × 100-мм/51 гармата Б-24 (200 снарядів)
1 × 45-мм напівавтоматична гармата 21-К (500 снарядів)
Торпедно-
мінне озброєння
6 ТА калібру 533-мм (12 торпед)
Історія служби
У складі 16-й дивізіон підводних човнів 1-ї бригади ПЧ
1-й дивізіон підводних човнів 1-ї бригади ПЧ
Операції 5 походів
Перемоги 4 судна (9164 GRT)
С-7 (підводний човен СРСР). Карта розташування: Балтійське море
С-7
С-7
Район загибелі С-7
Карта загибелі радянських підводних човнів С-2, С-7 та Щ-305

С-7 — радянський дизель-електричний підводний човен типу «Середня» серії IX-біс, що входив до складу Військово-морського флоту СРСР за часів радянсько-фінської та німецько-радянської війн. Закладений 14 грудня 1936 року на верфі заводу № 112 у Горькому під заводським номером 236. 5 квітня 1937 року спущений на воду. 30 червня 1940 року включений до складу Балтійського флоту[1].

Історія служби

До початку німецько-радянської війни С-7 входив до складу 1-го дивізіону підводних човнів 1-ї бригади ПЧ Балтійського флоту. З 19 червня перебував на патрулюванні на підходах до Ірбенської затоки. 24 червня 1941 року при поверненні з бойового патрулювання С-7 атакували два торпедні катери супротивника. Німецьке радіо повідомляло, що «червону субмарину» знищено, проте човен успішно досяг морської бази у Вентспілсі.

Протягом 1941 року помітних бойових успіхів корабель не здобув. Під час бойового походу 29 червня — 11 серпня 1942 року човен за 38 діб потопив 4 транспортні судна і пошкодив 1 транспорт сумарним тоннажем близько 11 000 брт, захопивши двох фінських полонених та секретні документи з картами німецьких мінних полів. Цей похід став одним із найрезультативніших походів радянського підводного човна за всі роки війни. Весь екіпаж був нагороджений орденами, а командир корабля Сергій Лісін указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 жовтня 1942 був представлений до присвоєння звання Героя Радянського Союзу.

17 жовтня 1942 року човен вийшов у черговий бойовий похід. Через три дні, 20 жовтня, від човна було отримано повідомлення, що підтверджує завершення проходу протичовнового мінного рубежу та вихід у крейсерство у відкритому морі. 21 жовтня човен востаннє вийшов на зв'язок і більше повідомлень від нього не надходило. У грудні 1942 року човен було виключено зі списків кораблів Балтійського флоту.

Як з'ясувалося наприкінці війни, 21 жовтня 1942 року С-7 йшов у надводному положенні для зарядки акумуляторів, коли був виявлений ​​радіорозвідкою і о 19:30 торпедований фінською субмариною «Весікійсі». Четверо, включаючи командира Лісіна, були підняті з води фінами і потрапили в полон, з якого повернулися після виходу Фінляндії з війни у ​​вересні 1944 року. Решта екіпажу (42 особи) загинули внаслідок вибуху торпед і потоплення човна.

Див. також

Примітки

Виноски
Джерела
  1. С-7. на sovboat.ru.(рос.)

Джерела

Посилання

Література

  • Морозов М. Э., Кулагин К. Л. «Эски» в бою. Подводные лодки Маринеско, Щедрина, Лисина. — М.: Коллекция, Яуза, ЭКСМО, 2008. — 128 с. — ISBN 978-5-699-25627-3 (рос.)
  • С. А. Балакин, М. Э. Морозов. Подводные лодки типа «С». — Москва: Моделист-конструктор, 2000. — 32 с. — (Морская коллекция № 2 / 2000). — 5000 экз. (рос.)
  • Гавриленко Г. И., Поляков А. П. Гибель героического экипажа советской подводной лодки С-7 // Военно-исторический журнал. — 2002. — № 10. — С. 41—46. (рос.)
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya