ТЕС Монтальто-ді-Кастро

ТЕС Монтальто-ді-Кастро
	42°21′30″ пн. ш. 11°32′11″ сх. д. / 42.3583234° пн. ш. 11.5363892° сх. д.
Країна	Італія
Розташування	Італія, Вітербо, Монтальто-ді-Кастро
Введення в експлуатацію	1992 (газотурбінні установки), 1995—1999 ((блоки 1 — 4)
Вид палива	нафта (блоки 1 — 4), природний газ (газотурбінні установки)
Енергоблоки	4х660 + 4х114 + 4х128
Котельні агрегати	Ansaldo (блоки 1 — 4), котли-утилізатори NEM (газотурбінні установки)
Турбіни	парові Ansaldo (блоки 1 — 4), 4 газові Nuovo Pignone MS9001E + 4 газові Fiat TG50D5 (газотурбінні установки)
Електрогенератори	Ansaldo (блоки 1 — 4), 4 Nuovo Pignone + 4 Fiat (газотурбінні установки)
Встановлена електрична; потужність	3600
Материнська компанія	ENEL
Сайт	corporate.enel.it/it/futur-e/impianti/montalto-di-castro
ідентифікатори і посилання
	ТЕС Монтальто-ді-Кастро
	ТЕС Монтальто-ді-Кастро у Вікісховищі

ТЕС Монтальто-ді-Кастро — теплова електростанція у центральній частині Італії в регіоні Лаціо, провінція Вітербо.

На майданчику у Монтальто-ді-Кастро повинна була з'явитись перша італійська атомна електростанція. Проте після аварії на Чорнобильській АЕС, у 1987 році провели референдум, котрий скасував проект (на той час по АЕС Монтальто-ді-Кастро було виконано вже 70 % робіт).

Щоб використати майданчик, тут почалось зведення потужної теплової електростанції. Спершу у 1992-му запустили 8 встановлених на роботу у відкритому циклі газових турбін — 4 потужністю по 114 МВт та 4 з показником у 128 МВт, котрі мали споживати природний газ. Далі з 1995 по 1999 роки стали до ладу 4 конденсаційні енергоблоки потужністю по 660 МВт. Вони використовували технологію суперкритичного парового циклу та мали споживати нафту. Для підвищення паливної ефективності, газові турбіни під'єднали до котлів-утилізаторів, котрі стали постачати пару для парових турбін головних конденсаційних блоків (втім, основна частина пари все-рівно вироблялась власними котлами цих енергоблоків).

Для видалення продуктів згоряння чотири основні блоки були під'єднані до димаря висотою 200 метрів, тоді як котли-утилізатори обслуговували два димаря висотою по 100 метрів.

У зв'язку із розвитком відновлюваної енергетики потреби в продукції ТЕС Монтальто-ді-Кастро зменшились. Як наслідок, у 2015 році з експлуатації вивели всі конденсаційні блоки, а в 2016-му оголосили про закриття всієї станції.^[1]^[2]^[3]^[4]^[5]