ТЕЦ Лодзь-3

ТЕЦ Лодзь-3

51°44′44″ пн. ш. 19°32′16″ сх. д. / 51.745556° пн. ш. 19.537778° сх. д. / 51.745556; 19.537778
Країна	Республіка Польща
Розташування	Польща, Лодзь
Введення в експлуатацію	1969—1977
Вид палива	вугілля (парові котли), мазут (водогрійні котли)
Енергоблоки	1х33,5 + 3х55
Котельні агрегати	2 парові Fakop ОР-130, 3 парові Rafako ОР-230, 3 водогрійні PTWM-100 (2019)
Турбіни	парові, 1 Перший Брненський машинобудівний завод + 3 Zamech 13UP55 турбін
Електрогенератори	1 6Н6178/2 + 1 Dolmel TGHW-63 + 2 Dolmel GTH-63
Встановлена електрична потужність	198,5
Материнська компанія	Veolia Environnement
Сайт	energiadlalodzi.pl
ідентифікатори і посилання
ТЕЦ Лодзь-3
ТЕЦ Лодзь-3 у Вікісховищі

ТЕЦ Лодзь-3 (ЕС-3) — теплоелектроцентраль в однойменному місті в центральній Польщі.

У 1968—1969 роках на станції ввели в експлуатацію два котли типу ОР-130, постачені сосновецькою компанією Fakop. Вони живили одну турбіну виробництва чеського Першого Брненського машинобудівного заводу потужністю 33,5 МВт. А в 1971-му, 1974-му та 1977-му запустили три однотипні блоки ВС-50, обладнані котлами ОР-230 виробництва Rafako (Рацибуж) та турбінами ельблонзької компанії Zamech 13UP55 потужністю по 55 МВт.

Для покриття пікових навантажень у теплосистемі в 1972—1975 роках встановили мазутні водогрійні котли, що довело теплову потужність станції до 953 МВт. Станом на кінець 2010-х в експлуатації знаходились три водогрійні котли типу PTWM-100.

Наразі котел ОР-230 (станційний номер К-3) перевели на спалювання біомаси.

Видалення продуктів згоряння відбувається за допомогою димарів висотою 180 метрів та 120 метрів.^[1][2][3][4]