ТЕЦ Любін

ТЕЦ Любін (ЕС-1)

51°25′55″ пн. ш. 16°09′22″ сх. д. / 51.431944° пн. ш. 16.156111° сх. д. / 51.431944; 16.156111
Країна	Республіка Польща
Розташування	Польща, Любін
Введення в експлуатацію	1973, 1976
Вид палива	вугілля
Енергоблоки	1х10,4 + 1х10,5
Котельні агрегати	3 парові OR-32, 2 водогрійні Rafako WLM-25
Турбіни	2 парові Jugoturbina
Електрогенератори	2 Dolmel
Встановлена електрична потужність	20,9
Встановлена теплова потужність	144
Материнська компанія	Energetyka Sp. z o.o.
ідентифікатори і посилання
ТЕЦ Любін

51°25′55″ пн. ш. 16°9′22″ сх. д. / 51.43194° пн. ш. 16.15611° сх. д. / 51.43194; 16.15611{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку

ТЕЦ Любін (ЕС-1) — теплоелектроцентраль у однойменному місті на південному заході Польщі.

В 1968 році для обслуговування мідної копальні у Любіні стала до ладу котельня, обладнана двома вугільними водогрійними котлами рацибузької компанії Rafako типу WR-29 потужністю по 36 МВт. У 1978-му той же виробник додатково змонтував два водогрійні котли WP-81.

Крім того, в 1968—1976 роках на майданчику запустили не менше 5 парових вугільних котлів OR-32, чотири з яких постачила Rafako та не менше одного котлобудівна компанія Fakop із Сосновця. Вони, зокрема, живили запущені в 1973-му та 1976-му дві парові турбіни виробництва Jugoturbina потужністю 10,4 МВт та 10,5 МВт, сполучені з генераторами вроцлавського заводу Dolmel.

Станом на середину 2010-х ТЕЦ діє відокремлено від шахти та має теплову потужність 144 МВт, що забезпечується трьома котлами OR-32 та двома модернізованими водогрійними WLM-25.

Для видалення продуктів згоряння на станції звели три димарі висотою по 80 метрів.^[1][2][3]