Таганрозький музей авіаційної техніки
Таганрозький музей авіаційної техніки — єдиний музей авіаційної техніки на Півдні Росії. ІсторіяІсторія авіації Таганрога почалася в 1916 р. Тоді в місті відкрито філію будівельної фірми небагатого дворянина, промисловця і генія авіації Володимира Олександровича Лебедєва. Фабрика дуже скоро була перетворена в авіазавод (ТАВИА). Поруч організовано конструкторське бюро, яке стало єдиним в країні, розробляє гідролітаки. Інноваційні ідеї в літакобудуванні, створення моделей в промислових масштабах створили в Таганрозі хорошу базу для оборони країни. Завдяки цим фундаментальним ресурсам заснований Таганрозький музей авіаційної техніки в березні 1995 року. Уряд країни уклав договір про обмеження звичайних збройних сил в Європі, і в цьому зв'язку прийнято рішення про скорочення чисельності літаків військової авіації[1]. У Таганрозі створено базу для ліквідації авіаційної техніки. Головний інженер бази ліквідації підполковник Володимир Стоянов звернувся до командування 4-ї повітряної армії з пропозицією зберегти по одному примірнику кожного типу літаків, що приходять на знищення, знявши з них двигуни і бортові системи. За задумом Володимира Стоянова, з врятованих машин можна було створити в Таганрозі музей авіаційної техніки. Командир 4-ї повітряної армії Володимир Михайлов підтримав ідею створення музею. Серед експонатів музею представлено 12 видів літаків[2]. В його експозиції зібрані кращі зразки вітчизняної авіації, починаючи з 1960-х. При вході на стоянку, з обох боків алеї, розташовані чехословацькі Л-29 та Л-39 (який до цих пір є основним навчально-тренувальним літаком російських ВПС). За ними знаходяться винищувачі-бомбардувальники Су-17 і Су-17М3, а також навчально-бойова спарка Су-17УМ. При в'їзді на територію гарнізону на постаменті встановлено винищувач-бомбардувальник Су-7БМ з повним комплектом озброєння, на сьогоднішній день це рідкісна машина. Су-7, як і Су-17, у великих кількостях поставлявся на експорт і брав участь у багатьох війнах і збройних конфліктах. Є в колекції музею і палубний вертикально злітаючий штурмовик Як-38. Сімейство винищувачів «Міг» представлене тут літаками Міг-21бис і Міг-23МЛД, який безпосередньо здійснював бойові вильоти в Афганістані. На його крилах зірки, що позначають кількість вильотів під час бойових дій. Але найцікавішим експонатом вважається винищувач-бомбардувальник Міг-25БМ, який випущений всього в 40 примірниках, на останньому етапі (1984 р.) серійного виробництва Нижегородським заводом «Сокіл». Цей літак був призначений для розвідки і знищення РЛС і станцій наведення зенітно-ракетних комплексів супротивника за допомогою протирадіолокаційних ракет Х-58, які в кількості чотирьох штук підвішувалися під крилом носія. Після того як у першій половині 1990-х ці літаки були зняті з озброєння і утилізовані, схоже, що таганрозький МіГ-25БМ залишився в єдиному екземплярі – його немає навіть в підмосковному Моніно[3]. Також до уваги відвідувачів музею пропонуються вертольоти і численне авіаційне обладнання ― гармати, ракети, бомби, крісла-катапульти, спорядження пілотів, макети кабін, інше. У кожній одиниці техніки є своя власна історія. Все це зібрано, привезено і відреставровано самими співробітниками на чолі зі Стояновим. У музеї представлена колекція для любителів споруджувати моделі літаків: мініатюрні версії авіації. Зберігач музею Володимир Стоянов веде власний фотокаталог кинутої на різних майданчиках країни авіатехніки[4]. Роками доводиться домагатися дозволу на передачу музею гинучих примірників, ведучи переписку й очікуючи відповіді від військових і цивільних чиновників. Відвідувачам надається можливість посидіти в кабіні кожного експонату і потримати в руках штурвал літака[5]. Часто проводяться екскурсії для дітей. Зберігач музею не втрачає надії на те, що музей рано чи пізно отримає статус Міського авіаційного музею. Колекція музеюЛітаки
У листопаді 2016 року відбулася передача музею відновленого примірника УТІ Міг-15, що був реставрацією таганрозький 325-й авіаремонтний завод)[8]. Раніше цей примірник належав ростовського клубу «Юний авіатор». ВертольотиАвіаційне обладнання
Примітки
Джерела
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia