Народився у Кракові[джерело?] у шляхетській родині. 1882 року закінчив Першу краківську реальну школу. Закінчив офіцерську школу в Берні. Протягом 1882–1888 років навчався на архітектурному факультеті Львівської політехніки. У Львові пройшов архітектурну практику. У 1891–1893 роках працював асистентом Густава Бізанца на кафедрі наземного будівництва. Від 1892 року член Політехнічного товариства у Львові.[1] Уповноважений будівничий. Відкрив власне проєктне бюро на площі Солярні, 6 (нині площа Кропивницького). Від 1894 року викладав у львівській Державній промисловій школі на щойно організованому відділі будівництва, де працював до останнього року життя. Із часом очолив відділ. Був одружений із дочкою Юзефа Каетана Яновського. Під час Першої світової війни, як офіцер резерву був мобілізований до австрійського війська. Перебував в обложеному російськими військами Перемишлі, де потрапив у полон. Відбув чотири роки заслання у віддалених губерніях Росії. Повернувся до Львова 1918 року. Проживав на площі Ринок, 3.[2] Помер у Львові, похований на 71 полі Личаківського цвинтаря.
Будівлі
Проєкт школи, відзначений похвальним листом на гігієнічній виставці 1888 року у Львові.
Павільйон Ф. Загурського на Будівельній виставці у Львові 1892 року.
.jpg)
