Таджицька Радянська Соціалістична Республіка

Таджицька Радянська Соціалістична Республіка Таджикская Советская Социалистическая Республика Республикаи Советии Социалистии Тоҷикистон
1929 – 1991
Прапор Герб
Гімн Гімн Таджицької РСР
Столиця	Душанбе
Мови	таджицька, російська
Форма правління	Радянська республіка
Історія
• Засновано	5 грудня
• Дата створення	14 жовтня 1924
• Ліквідовано	9 вересня
Площа	143 100 км2
143 100 км2
Населення
	5 112 000 осіб
Густота	35,7 осіб/км²
Валюта	карбованець
Попередник Наступник Таджицька Автономна Радянська Соціалістична Республіка Таджикистан
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Таджицька Радянська Соціалістична Республіка

Таджи́цька Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка (тадж. Республикаи Советии Сотсиалистии Тоҷикистон; рос. Таджи́кская Сове́тская Социалисти́ческая Респу́блика) — офіційна назва Таджикистану в 1929—1991 роках.

Створена в результаті національно-територіального розмежування Середньої Азії 14 жовтня 1924 як Таджицька Автономна Радянська Соціалістична Республіка у складі Узбецької РСР.

З 5 грудня 1929 — республіка у складі СРСР. 1990 року в Таджицькій РСР запроваджено посаду президента. 30 листопада 1990 верховна рада Таджицької РСР обрала Кахара Махкамова першим президентом.

9 вересня 1991 через проголошення незалежності Таджицька РСР перейменована на Республіку Таджикистан.

У різний час до складу республіки входили:

• Горно-Бадахшанська автономна область,
• Гармська область (27 листопада 1939 — 24 серпня 1955),
• Кулябська область (27 листопада 1939 — 24 серпня 1955, 29 грудня 1973-вересень 1988),
• Курган-Тюбинська область (7 січня 1944 — 23 січня 1947, 1977-вересень 1988),
• Ленінабадська область (27 жовтня 1939 — 28 березня 1962, з 23 грудня 1970), зараз — Согдійський вілоят,
• Сталінабадська область (27 жовтня 1939 — 10 квітня 1951),
• Ура-Тюбинська область (19 січня 1945 — 23 січня 1947),
• Хатлонська область (з вересня 1988 року).

Крім того, 8 районів центрального підпорядкування, місто Душанбе та місто Нурек.

На галузі легкої та харчової промисловості припадало понад 60 % промислової продукції. Основні галузі важкої промисловості — електроенергетика, гірничорудна, кольорова металургія, Машинобудування та металообробка, промисловість будматеріалів. Основу електроенергетики становили ГЕС. Видобувалося буре вугілля, нафта і природний газ. Кольорова металургія. Підприємства машинобудування виробляли мотальні, сільськогосподарські машини, обладнання для підприємств торгівлі і громадського харчування, текстильне, світлотехнічне обладнання, трансформатори, побутові холодильники, кабель та інші (основний центр — Душанбе). Розвивалася хімічна промисловість: заводи — азотно-туковий в Курган-Тюбе, електрохімічний в Явані, пластмас в Душанбе. Головні галузі легкої промисловості: бавовняна, шовкова, килимоткацька. У харчовій промисловості виділялися фруктово-консервна, олійно-жирова галузі.

У 1986 році в республіці налічувалося 299 радгоспів і 157 колгоспів. Сільськогосподарські угіддя становили 4,2 млн га.

• Tajikistan at the Library of Congress Country Studies
• History of Tajik SSR, edited by B. A. Antonenko, Maorif Publ. House, Dushanbe, 1983.(рос.)