Сім'ї тайванських мов до колонізації китайцями, за Бластом (1999). Малайсько-полінезійська Тау (червона) може відноситись до східнотайванських (пурпурні).
Біла частина невизначена; Деякі карти позначають, що там жили Луйян, Кулун або використовують загальний термін 'Кетаґалан'[1].
Тайванські мови — мови «гаошань» — корінних жителів Тайванюавстронезійської сім'ї. Тайванські мови не є єдиною мовною сім'єю, а скоріше географічним об'єднанням тубільних австронезійських мов Тайваню. В цей час аборигени становлять близько 2% населення острова[2][коли?]. З них далеко не всі володіють своїми рідними мовами. З 26 відомих тайваньських мов принаймні 10 вже зникли, ще 4-5 перебувають під загрозою зникнення[3][4].
Аборигенні мови Тайваню становлять особливий інтерес для порівняльно-історичної лінгвістики, оскільки її дані говорять про те, що Тайвань був місцем походження всієї австронезійської сім'ї[5]. Ця гіпотеза останнім часом отримала підкріплення завдяки даним популяційної генетики.[6][7][8]. За думкою Роберта Бласта, тайванські мови являють собою дев'ять з десяти відомих гілок австронезійської сім'ї[9], при цьому до останньої гілки, малайсько-полінезійської, відносяться близько 1200 мов за межами Тайваню[10]. Хоч деякі лінгвісти не згодні з деякими деталями досліджень Бласта, консенсус спільноти все ж таки теж тяжіє до думки, що австронезійські мови походять з Тайваню,[11] та більш того, дана теорія була лиш підкріплена пізнішими генетичними дослідженнями населення[12].
Всі корінні тайванські мови поступово витісняються китайською мовою, в тому числі її діалектними варіантами. У другій половині XX ст. — початку XXI ст. уряд Тайваню розвернув програму стимулювання малих народів острова, що включає викладання тайваньських мов як перших мов в місцевих школах. Однак, результати цієї ініціативи розчаровують[13][14].
Перелік мов
Що стосується тайваньських мов, в ряді випадків важко провести межу між власне мовою і діалектом, у зв'язку з чим між фахівцями існують суперечки з приводу класифікації даних мов, особливо зниклих, про які є тільки фрагментарні відомості. Наведений нижче перелік не є остаточним і вичерпним.
↑ Li, Paul Jen-kuei and Shigeru Tsuchida. 2006 [In press] Kavalan Dictionary «噶 瑪蘭 語 詞典». Institute of Linguistics, Academia Sinica Monograph Series No.A19. Taipei: Academia Sinica
↑Blust, R. (1999), «Subgrouping, circularity and extinction: some issues in Austronesian comparative linguistics», written at Taipei, in E. Zeitoun & P.J.K Li, Selected papers from the Eighth International Conference on Austronesian Linguistics, Academia Sinica
↑Lee, Hui-chi Lee (2004). A Survey of Language Ability, Language Use and Language Attitudes of Young Aborigines in Taiwan. In Hoffmann, Charlotte & Jehannes Ytsma (Eds.) ? isb = 1853596922 Trilingualism in Family, School, and Community[недоступне посилання з липня 2019] pp.101-117. Clevedon, Buffalo: Multilingual Matters. ISBN 1-85359-693-0
↑ Li, Paul Jen-kuei and Shigeru Tsuchida. 2006 [In press] Kavalan Dictionary «噶 瑪蘭 語 詞典». Institute of Linguistics, Academia Sinica Monograph Series No.A19. Taipei: Academia Sinica)
Література
Tsuchida, S. (2003). Kanakanavu texts (Austronesian Formosan). [Osaka?: Endangered Languages of the Pacific Rim].
Zeitoun, E. (2002). Nominalization in Formosan languages. Taipei: Institute of Linguistics (Preparatory Office), Academia Sinica.
Mackay, G. L. (1893). Chinese-Romanized dictionary of the Formosan vernacular. Shanghai: Printed at the Presbyterian Mission Press.
Happart, G., & Hedhurst, W. H. (1840). Dictionary of the Favorlang dialect of the Formosan language. Batavia: printed at Parapattan.
