Талашкіно

село Талашкіно
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації
Код ЗКАТУ:	66244892001
Код ЗКТМО:	66644492101
Основні дані
Поштовий індекс	214512
Телефонний код	+7 481
Географічні координати:	54°39′22″ пн. ш. 32°11′07″ сх. д. / 54.656111111111° пн. ш. 32.185277777778° сх. д.
	Мапа
	; Талашкіно
	Талашкіно у Вікісховищі

Талашкіно — село Смоленської області, 18 км на південь від автошляху А141 Орел — Вітебськ.

Кількість мешканців дорівнює 1550 осіб. Адміністративний центр Талашкинського сільського поселення.

В селі діє музейний історико-архітектурний комплекс «Теремок».

Історичні дані

Перші письмові згадки датовані 16 століттям, коли ці зімлі підкорила собі Польща. Землі були передані королем Сігізмундом ІІІ родині Шупинських. Відомості про садибку є у 18 столітті.

Наприкінці 19 століття. Талашкіно придбали князі Тенішеви. Активно перебудовою садиби займалася княгиня Тенішева Марія Клавдіївна (1858—1928), що бажала мати садибу поблизу від володінь подруги дитинства — К. Святополк-Четвертинської.

Садиба Тенішевих до 1917 р.

З 1893 р. тут розпочинаються діяльні роботи по створенню художнього центру з майстернями декоративно-ужиткового мистецтва. Водночас володарка Марія Клавдіївна збирає мистецькі і етнографічні колекції, частку яких перевозить в музейчик садиби. Особа цілеспрямована, княгиня Тенішева починає систематичну працю по створенню відповідних колекцій, широких за часом створення і тематикою -

вироби зі скла
вироби з металу
кераміка
текстиль
вишивка
килимарство
меблі
лозоплетіння тощо.

З часом колекції розрослися в справжні музейні комплекси, де було вдосталь рідкісних чи унікальних речей. Родзинкою серед них була колекція емалей, технологію створення яких відновила сама Тенішева. Княгиня передасть мистецькі збірки Московському археологічному інституту. У 1905 р. для музейних збірок будується спеціальна споруда в місті Смоленськ і їх вивозять з Талашкіна. У 1907 р. найкращі речі збірки (що досягла 10.000 одиниць) показав Лувр в Парижі.

Водночас розпочинається меценатська діяльність княгині і налагодження зв'язків з сучасними російськими митцями. Замовляючи власні портрети відомим художникам доби, Тенішева підтримує їх матеріально. Її портретували -

Тенішева матеріально підтримала видання журналу «Світ мистецтва» і була зайомою художника Бенуа Олександра Миколайовича та імпресаріо Дягілєвим Сергієм Павловичем.

В Талашкіно виникає низка споруд, пов'язаних з виробництвом і культурою - музей старовини, театр, садибна церква, майстерні для Тенішевої та художників, меблярів тощо. Керувати майстернями Тенішева запросила з Москви багатодітного художника Малютіна Сергія Васильовича (1859—1837), чим рятувала того від злиднів.

Музейний історико-архітектурний комплекс «Теремок».

Князь Тенішев помер до 1917 р. Марія Клавдіївна перебралася у Крим, звідки емігрувала у Францію, де і доживала останні роки. Більшість її колекцій та коштовностей залишилась в СРСР, була пограбована, знищена чи передена в інші музеї.

За часів СРСР садиба постраждала і збережна частково. Більшість дерев'яних споруд колишнього комплексу знищена, родинний склеп Тенішевих розорено. Від колишніх споруд врятовані -

Теремок
садибна церква. Остання досить незвична за формами і неканонічна за оздобами. Споруда центрична, з одню банею і низкою архітектурних кокошників. Храм Святого Духа не був освячений церквою і через неканонічність мозаїки «Спас Нерукотворний», створеної за ескізами художника Реріха Миколая Костянтиновича.

Галерея

Монумент Марії Тенишевій
Храм Святого Духа
Мозаїка «Спас Нерукотворный» Худ. Реріха.
Музей «Теремок»

Джерела

Рыбченков Б. Ф., Чаплин А. П. Талашкино. — М., 1973;
Журавлёва Л. С. Теремок. — М., 1974;
Журавлева Л. С. Княгиня Мария Тенишева. — Смоленск, 1992;
Назарова Т. Талашкино — «Афины русских крестьян»
Билибин И. Памяти кн. М.Кл. Тенишевой // Возрождение. 1928. № 1052 от 19 апреля.
Озер Д. Мир эмалей Марии Тенишевой // Москва, 2004.
Матеріали періодичних видань