Танеґасіма (вогнепальна зброя)
Танеґасіма (яп. 種子島), іноді хінавадзю (яп. 火縄銃 — «ґнотова рушниця») — старовинна японська вогнепальна зброя з ґнотовим замком[1]. Через ізоляцію Японії залишалася єдиною вогнепальною зброєю японців протягом багатьох століть. ІсторіяТанеґасіма — це японський «клон» португальської аркебузи[2], купленої в португальських моряків. В 1542 або 1543 році китайська джонка з декількома португальцями на борту була віднесена штормом до острова Танеґасіма. Антоніу да Мота, що був на борту джонки познайомив японців з тогочасними португальськими аркебузами, які викликали у японців захват. Після усвідомлення переваг португальської зброї місцевий князь купив у них дві рушниці. Скопіювавши їх, японці створили власні зразки, названі на честь острова. Це була перша вогнепальна зброя стародавньої Японії. Незабаром японці вдосконалили ударно-спусковий механізм, після чого почалося масове виробництво. Ця зброя активно застосовувалося в японсько-корейській війні та локальних конфліктах. Після початку ізоляції Японії вона без зміни проіснувала до середини XIX століття. Частини танеґасіми
ЗображенняДив. такожПримітки
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia