Тарангіре (національний парк)![]()
Національний парк Тарангіре Фізико-географічна характеристикаПарк розташований у степу Масаї, у регіоні Маньяра, на висоті від 900 до 1250 метрів над рівнем моря, в 118 км на південний захід від міста Аруша центру регіону Аруша, в 7 км від озера Маньяра. Парк охоплює територію в 2600 квадратних кілометрів. Через нього протікає річка Тарангіре, яка майже повністю пересихає у посушливі роки, проте є тут єдиним джерелом вологи.[3]. Річка тече з півдня на північ і одразу за кордоном парку впадає в озеро Бурунгі[2]. Парк є одним із елементів північного сафарі в країні і часто відвідується разом із кратером Нгоронгоро та національним парком Серенгеті. Середній рівень опадів становить 600 мм на рік[2]. Флора і фаунаРослинність являє собою суміш акацієвих лісів, лісів Комбретум, сезонно затоплюваних луків і баобабів. У степу Масаї, в якому в основному розташований парк, переважають чагарники акації (Acacia tortilis, Acacia Commiphora, Combretum Dalbergia), а також баобаби. У болотистій місцевості переважає Balanites aegyptiaca[2]. ![]() ![]() Парк відомий високою кількістю слонів і баобабів. Відвідувачі парку в сухий сезон з червня по листопад можуть очікувати побачити великі стада з тисяч зебр, гну та капських буйволів. До звичайних місцевих тварин входять — водяний козел, жираф, дікдік, імпала, канна, газель Гранта, верветову мавпу, смугастого мангуста та оливкового павіана. У парку водиться понад 550 видів птахів, серед яких найбільший птах — страус, і найважчий літаючий птах — африканська велика дрофа. Безліч птахів є ендеміками цієї частини Танзанії.
Туризм і природокористуванняДля відвідування парку потрібен платний дозвіл на відвідування, який можна отримати на вході. Дороги в парку ґрунтові, по них можна проїхати лише позашляховиками. Кількість відвідувачів дуже різна. Парк активно відвідують танзанійці[4] [5]. На півночі і північному заході Тарангіре межує з заповідною та тваринницькою зоною Сіманджіро-Мкунгунеро, де утримують свійських тварин масаї. Площа цієї зони є більшою за сам парк. Заповідник Локісасл (англ. Lolkisasle Game Conservation Area) примикає до парку на північному сході. На північному заході парку Тарангіре, для захисту мігруюючих тварин, створена буферна зона — коридор до Національного парку озера Маньяра. Загалом екосистема охоплює 20 000 км². Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia