Тарасов Валерій Дмитрович
Тарасов Валерій (22 квітня 1940, Чемеринське, Софіївський район, Дніпропетровська область — 1 березня 2013[1], Феодосія, АР Крим) — український письменник, прозаїк, публіцист. Був членом Національної Спілки письменників України та заступником голови ревізійної комісії НСПУ. З біографіїПісля закінчення середньої школи працював токарем. 1966 року успішно закінчив філологічний факультет Львівського державного університету ім. І. Франка, учителював — викладач української мови та літератури, а згодом завуч Восточненської восьмирічної сільської школи в Криму. З 1967 року працював у журналістиці. Завідував відділом феодосійської газети «Побєда», потім був її редактором. Був депутатом Феодосійської міської ради. Зробив визначний вклад у становлення української незалежної держави на теренах Криму. А також у формуванні міжнаціональних відносин на багатонаціональному півострові, що відображено в оповіданнях «Зелені пагорби Байбуги», «Брати», «Бабуся Аніфе» та ін. У нових оповіданнях, опублікованих на сторінках газети «Кримська світлиця», Валерій Тарасов підносить голос за піднесення національної свідомості українців, вчить любові до рідної землі. Творчий доробок
Автор книжок повістей та оповідань «Десант»; повістей «Поворот оверштаг», «Глибока розвідка», «Світанок над морем», «Вибране»; документальних повістей з циклу «Феодосія: дійові особи»; роману «Там, в Луабонго», багатьох публікацій на актуальні теми. Окремі твори друкувалися литовською, німецькою, російською, чеською мовами. Нагороди, відзнакиНагороджений премією ім. О. Гірника. Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia