Тарифна політика Дональда Трампа
_and_Trade_Policies.png) .png) .png) .png)    Тарифна політика Дональда Трампа — серія протекціоністських економічних заходів, здійснених адміністрацією Президента США Дональда Трампа у зовнішній торгівлі США починаючи з 2017 року. Ці заходи призвели до економічного протистояння США зі своїми основними економічними партнерами — Китаєм та ЄС[1], а також з іншими країнами. Заходи також спрямовані на захист американських виробників від конкуренції з імпортними товарами. Передумови та контекстОсновною передумовою до протекціоністських економічних заходів з боку США є тривале від'ємне сальдо у зовнішній торгівлі США, яке призвело до стрімкого збільшення зовнішнього і внутрішнього боргу США. Введення протекціоністських економічних заходів з боку США відбулось на тлі економічних та політичних розбіжностей між США та Китаєм, та між США та «старою Європою». Суперечності з Китаєм виникли на тлі стрімких змін насамперед в економічних відносинах. Так, торговий дефіцит США у торгівлі з Китаєм у 2017 році становив 375 мільярдів доларів[2]. За даними Rhodium Group і NCUSCR за період з 1990 по 2015 рік загальні інвестиції США в Китай становили $ 228 млрд, китайські інвестиції в США — $ 64 млрд. Співробітниками американських компаній в Китаї є понад 1,6 млн громадян КНР, китайські інвестиції в США створюють понад 100 тис. робочих місць. У 2015 році інвестиції США в Китай вперше виявились меншими за інвестиції Китаю в США і склали $ 13,1 млрд проти $ 15,3 млрд[3]. Суперечності з Європою виникли на тлі тісних зв'язків окремих європейських країн з Росією, яку в США відносять до країн, що становлять загрозу національній безпеці. США, вводячи мита, сподіваються змусити окремі країни ЄС згорнути співпрацю з Росією та зробити Росію більш поступливою. Методи та засобиПісля введення мита на першу групу товарів США сподіваються досягти прийнятних для себе поступок з боку своїх економічних партнерів. В разі, якщо такі поступки не відбудуться, виникне загроза введення мит на інші групи товарів. Протистояння з Китаєм2018—2019В березні 2018 адміністрація президента США Дональда Трампа узялася до розробки планів щодо обмеження в США китайських інвестицій та введення загороджувальних мит. Одна з пропозицій зводиться до того, що США можуть дозволяти китайські інвестиції тільки в тих секторах, в яких американці можуть інвестувати у китайські компанії. Таким чином має забезпечуватися принцип взаємності[4]. 22 березня оголошені Трампом плани призвели до різкого зниження активності на більшості світових ринків. Американський індекс Dow Jones в четвер впав на 2,93 %, S&P — на 2,52 %, японський Nikkei — на 4,5 %, гонконзький Hang Seng — на 2,4 %[5]. В перших числах квітня 2018 торгове представництво США повідомило, що у відповідь на нечесну торгівлю з боку Китаю, крадіжку технологій та інтелектуальної власності, США можуть ввести мита у розмірі 25 % на близько 1300 найменувань товарів з Китаю, у тому числі: авіаційну продукцію, техніку, продукцію машинобудування, сталь, ліки, медичне обладнання, печі для виготовлення хлібобулочної продукції, запчастини для автомобілів тощо[6]. У відповідь Китай закликав усіх членів СОТ протистояти торговому протекціонізму США[7] і вирішив об'єднатися з Європою проти США[8]. 4 травня завершилися дводенні переговори між США і Китаєм, які виявились безрезультатними. Повідомлялося, що США зажадали від Китаю скоротити торговий дефіцит між двома країнами не менше ніж на 200 мільярдів доларів до 2020 року. На початку травня ЗМІ повідомили, що Китай в рамках переговорів з США, ймовірно, запропонує збільшити імпорт американських товарів, щоб уникнути повноцінного торгового протистояння[2]. 202022 травня 2020 року Міністерство торгівлі США ввело нові санкції проти 33 державних та приватних компаній Китаю, а також китайських урядових організацій. Мотивація введення нового пакету санкцій була обґрунтована порушеннями прав людини та зловживань, скоєних в ході китайської кампанії репресій проти національних меншин Китаю, таких як уйгури, етнічні казахи та мусульмани в Синьцзян-Уйгурському автономному районі[9]. 25 червня Сенат США затвердив санкції проти Китаю через автономію Гонконгу. Ці санкції буде запроваджено у випадку обмеження автономії Гонконгу[10][11]. Протистояння з ЄСУ березні 2018 адміністрація президента США Дональда Трампа запровадила мита в розмірі 25 % на сталь і 10 % на алюміній стосовно Китаю, Росії та Японії. Для ЄС, Канади, Мексики, Бразилії, Австралії та Аргентини додаткові мита почали діяти з 1 червня[12][13]. 20 червня 2018 у відповідь на запроваджені США мита на сталь та алюміній ЄС запровадив 25 % мита щодо ряду американських товарів, зокрема мотоциклів, апельсинового соку та віскі, та 50 % мито на взуття, деякі види одягу та пральні машини. Нові тарифні обмеження стосуватимуться американських товарів на загальну суму 2,8 мільярда доларів. В зоні ризику — європейські автовиробники, значна частина їх продукції потрапляє в США. Введення мит на європейські автомобілі з боку США, дозволить США розвивати власну автопромисловість. Протистояння з іншими країнамиРезультати та наслідкиПрезидент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер заявив, що запроваджені раніше американські мита щодо європейських товарів суперечать історії взаємин ЄС з США. Вплив імпортного тарифу полягає у підвищенні цін, зайнятості та доходів у захищених секторах промисловості, одночасно зменшуючи їх у незахищених, головним чином тому, що споживачі, що витрачають більше на товари в галузях, менше витрачають у незахищених[14].
Торгова війна та УкраїнаВведені мита призвели до підвищення цін на метали, торгівля якими дає значні валютні надходження до бюджету України. За цих умов Україна намагається отримати від США режим сприяння у торгівлі[17]. Див. такожПримітки
|
||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
