У грудні 2014 увійшов до складу громадської ради Кривого Рогу із підтримки Олександра Вілкула.[2] У 2015 році балотувався до Криворізької міської ради за списками проросійської політичної партії «Наш Край».[3]
10 грудня 2021 Олександру Тарнавському надане військове звання бригадний генерал.[4]
На почату 2022 року проходив військову службу на посаді начальника штабу — заступника командувача військ ОК «Схід».[5]
Восени 2022 року командував контрнаступом українських військ на півдні Україні[8][9] як командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Херсон».[10] Залишився на посаді командувача після переформатування ОСУВ «Херсон» в ОСУВ «Таврія».[7][11][12]
Командував українським контрнаступом 2023 року в районі Оріхова.[13]
З 2023 року до лютого 2024 року був командувачем ОК «Схід».[7]
орден Богдана Хмельницького I ступеня (14 листопада 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.[16]
орден Богдана Хмельницького II ступеня (24 квітня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.[17]
орден Богдана Хмельницького III ступеня (29 березня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.[18]
Орден Данила Галицького (18 серпня 2009) — за особливі заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, охорону конституційних прав і свобод людини, мужність і самовідданість, виявлені під час виконання військового і службового обов'язку, та з нагоди 18-ї річниці незалежності України.[19]
Лицарська почесна відзнака «Орден Звитяги» (1 серпня 2022) — за особисту мужність і відвагу, високий професіоналізм у війні з росією 2014—2022 рр.[20]
