Ташлицьке водосховище

Ташлицьке водосховище
47°50′13″ пн. ш. 31°13′16″ сх. д. / 47.837° пн. ш. 31.221° сх. д. / 47.837; 31.221
Розташування
Країна	Україна
Регіон	Одеська область
Розташування	Миколаївська область, Вознесенський район
Геологічні дані
Тип	руслове водосховище
Розміри
Площа поверхні	8,6 км²
Глибина середня	10  м
Довжина	10 км
Ширина	0,8 км
Берегова лінія	30 км км
Вода
Басейн
Вливаються	балка Ташлик
Країни басейну	Україна
Інше
Ташлицьке водосховище (Україна)

Ташлицьке водосховище — водосховище в Україні, в межах Вознесенського району Миколаївської області.

Водосховище розташоване на схід від міста Південноукраїнська (дамба — на південний схід від міста).

Споруджено 1979—1982 рр. Площа водосховища 8,6 км². Простягається з півдня на північ на 10 км; його пересічна ширина 0,8 км, максимальна — 1,8 км. Пересічна глибина 10 м, максимальна 46 м. Протяжність берегової лінії 30 км.

Береги подекуди круті, зарослі чагарниками. Не замерзає. Прозорість води влітку до 1,4—1,5 м, взимку — до 2—2,5 м. Мінералізація води 240—2700 мг/м. Характерний високий вміст сульфатів та хлоридів. Вода забруднена сполуками азоту й фосфору. Влітку спостерігається «цвітіння» води.

Характерний перепад температури води: поблизу водоскиду — понад + 40, далі від скидного каналу вона знижується на 6—8 градусів. У придонних шарах у літні місяці не перевищує +11, +12, взимку пересічна температура +15.

У водосховищі водяться щука, ялець, головень, краснопірка, білизна, лин, підуст, золотий та срібний карась, короп, в'язь, йорж, лящ, плітка тощо.

Використовується як водойма-охолоджувач Південноукраїнської АЕС, складова частина гідроакумулюючої системи Південноукраїнського енергокомплексу. Вздовж берегів водосховища — зони відпочинку.

• Південну частину водосховища перетинає автошлях Первомайськ — Миколаїв.

• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
• Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник [Архівовано 11 грудня 2020 у Wayback Machine.] / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с.