Таш-Аїрська культура

Таш-Аїрська культура — археологічна культура неоліту, поширена в Гірському Криму.

Таш-Аїр I (шари 8 — 5-а), Заміль-Коба II (шари 8—5), Кая- Араси, Ат-Баш, Аджи-Коба II, Буран-Кая III (шар 3).

Датується часом від 5000 до 3500 до н. е.

Крем'яна індустрія Таш-Аїрської культури є подальшим розвитком мурзак-кобинської культури мезоліту. Техніка розколювання кременю — високорозвинена, пластинчаста, відтискна з одно- або двоплощинних нуклеусів.

мікроліти (трапеції та сегменти з крутою та пласкою ретушшю), кінцеві скребачки на пластинках, поодинокі різці та свердла.

Гостродонні слабопрофільовані горщики з прокреслено-накольчастим орнаментом.

Таш-аїрське населення полювали на лісових тварин і займалися збиральництвом. Відоме також рибальство. На пізньому етапі, можливо, з'явилося тваринництво.

Господарський річний цикл поділявся на зимовий період у передгір'ях та літній на яйлах (гірських плато).

• Яневич О. О. Таш-Аїрська культура [Архівовано 20 липня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 41. — ISBN 978-966-00-1359-9.