Телефонний номерТелефо́нний но́мер (також номер телефону; англ. phone number) — це послідовність цифр, що були присвоєні абоненту телефонної мережі, набравши котрі на телефоні, можна йому подзвонити (зателефонувати). Абонентський номер виділяється при укладенні договору про надання послуг телефонного зв'язку. Історія формату телефонного номера в УкраїніНа початку 1990-х роківПісля здобуття Україною незалежності система телефонних номерів України залишалася частиною єдиної системи телефонних номерів колишнього СРСР, код країни +7. Телефонні коди населених пунктів України до запровадження в 2009 нового плану телефонних номерів мали вигляд 0ХХХХ, тобто перший нуль був частиною телефонного коду. Довжина телефонного коду була від 3 до 5 знаків (враховуючи перший нуль). Довжина телефонних номерів була від 5 до 7 знаків за умови, що довжина телефонного коду разом з телефонним кодом була 10 знаків. Якщо в деяких населених пунктах використовувались телефонні номери різної довжини (наприклад, 6- та 7-значні), то при міжміських та міжнародних дзвінках на коротші номери між кодом населеного пункту та номером потрібно було вставляти "2", щоб загальна довжина телефонного коду та номера була 10 знаків.
XX — Код населеного пункту, Z — Код країни, NNNNNNN — Телефонний номер Впровадження телефонного коду України (+380)В січні 1995 р. Міжнародним союзом електрозв'язку Україні було призначено телефонний код країни +380. Запровадження телефонного коду +380 було здійснено 16 квітня 1995 р. Використання старого коду +7 було завершено приблизно в жовтні 1995 р. [1] Запроваджувалася довжина телефонного коду населеного пункту — від 2 до 4 знаків. Довжина телефонного коду населеного пункту разом з телефонним номером становить 9 знаків. Тимчасово, до запровадження нового плану нумерації в 2009 р., використовувалися телефонні коди у форматі 0XX та довжина телефонного коду разом з телефонним номером становила 10 знаків. [2]
XX — Код населеного пункту, YY — Код мобільного оператора, Z — Код країни, NNNNNNN — Телефонний номер
Зміни порядку набору телефонних номерів усередині території УкраїниУ рамках другого етапу переходу України на нову систему телефонної нумерації в ніч з 13 на 14 жовтня 2009 року змінений формат міжміських та міжнародних номерів. З 14 жовтня міжміський префікс «8» змінений на «0», а міжнародний префікс «8-10» — на «00». Коди міст і мобільних операторів при цьому втратили першу цифру «0». Наприклад, для дзвінків до Києва з регіонів номер потрібно набирати у форматі «0 - гудок - 44 - номер абонента». Для міжнародного дзвінка до Тбілісі — «0 - гудок - 0 - 995 - 32 - номер абонента». Крім того, в рамках зміни нумерації введено додатковий зональний код Київської області — «45»[3].
XX — Код міста, YY — Код мобільного оператора, Z — Код країни, NNNNNNN — Телефонний номер Також вводиться в дію перший етап зміни екстрених номерів в Україні (другий етап передбачає перехід до європейської системи єдиного екстреного номера 112 до 2012 року). Так, з лютого 2009 року змінено правила набору номерів екстрених та довідкових служб[4]. Детальна таблиця наведена нижче:
Форми запису телефонного номераДля запису телефонних номерів існує багато рекомендацій. Найбільш поширеними у світі є рекомендація E.123 Міжнародного союзу електрозв'язку [5] та загальноприйнятий формат телефонних номерів фірми Microsoft [6] . Розрізняють міжнародний формат запису телефонного номера, який містить код країни, код населеного пункту та телефонний номер та національний формат, який містить код населеного пункту та номер телефону. Для запису українських телефонних номерів слід пам'ятати, що телефонний код країни для України: +380, телефонні коди населених пунктів не мають початкового нуля, міжміський префікс: 0.
Часто помилково записують телефонні номери, переносячи останній нуль із коду країни в код населеного пункту, наприклад: +38 044 1234567 або +38 (044) 1234567. Такий запис є неправильним, тому що телефонний код України +380, а коди населених пунктів чи коди мереж рухомого зв'язку не можуть починатися на «0» чи «1». Див. такожПримітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia