Температура застоюУ термодинаміці та механіці рідини температура застою - це температура в точці застою в потоці рідини. У точці застою швидкість рідини дорівнює нулю, а вся кінетична енергія перетворюється на внутрішню енергію та додається до локальної статичної ентальпії . В обох стисному і нестисному потоках температура застою дорівнює загальній температурі в усіх точках потоку, що веде до точки застою. ВиведенняАдіабатичнийТемпературу застою можна отримати з першого закону термодинаміки. Застосовуючи рівняння енергії постійного потоку [1] та ігноруючи доданки роботи, тепла і гравітаційного потенціалу, ми маємо: де:
Замінюючи ентальпію припустивши, що питома теплоємність постійна за умови постійного тиску ( ) ми маємо: або де:
Потік з додаванням тепла
Власне кажучи, ентальпія є функцією як температури, так і щільності. Однак, використовуючи загальне припущення про калорійно досконалий газ, ентальпія може бути перетворена безпосередньо в температуру, як зазначено вище, що дозволяє визначити температуру застою з точки зору більш фундаментальної властивості - ентальпії застою. Властивості застою (наприклад, температура застою, тиск застою) корисні при розрахунках продуктивності реактивного двигуна. При роботі двигуна температуру застою часто називають загальною температурою повітря. Для вимірювання температури застою часто використовують біметалічну термопару, але необхідно враховувати термічне випромінювання. Сонячні теплові колекториТестування продуктивності сонячних теплових колекторів використовує термін температури застою для позначення максимальної досяжної температури колектора зі стоячою рідиною (без руху), температурою навколишнього середовища 30° С та надхідним сонячним випромінюванням 1000 Вт/м2. Попередні цифри це значення найгіршого випадку, які дозволяють розробникам колекторів планувати сценарії у випадку потенційного перенагрівання у разі збою системи.[2] Дивись такожСписок літератури
Бібліографія
|
Portal di Ensiklopedia Dunia