Тенісний турнір в одиночному розряді серед чоловіків на літніх Олімпійських іграх 2012 у Лондоні відбувся з 28 липня до 5 серпня 2012 року у Всеанглійському клубі лаун-тенісу і крокету у Вімблдоні. Це був перший тенісний турнір на Олімпіаді, що відбувся на трав'яних кортах відтоді як теніс повернули до програми Олімпійських ігор[1].
Турнір належав до туру ATP. Його організаторами були Міжнародний олімпійський комітет (МОК) і Міжнародна федерація тенісу (ITF). За винятком фіналу, матчі тривали щонайбільше три сети, до перемоги в двох сетах. У фіналі гра йшла до трьох виграних сетів, а матч міг тривати щонайбільше 5. У перших двох сетах (чотирьох у фіналі), за рахунку 6-6 за геймами, розігрували класичний тай-брейк до семи очок[2]. У турнірі взяли участь 64 гравці з 34 країн[3].
Рафаель Надаль був чинним чемпіоном, здобувши золоту медаль 2008 року в Пекіні[2], але знявся з турніру 19 липня 2012 року через повторну травму коліна[4].
Матч другого кола між Жо-Вілфрідом Тсонгою і Милошом Раоничем 31 липня 2012 року тривав 3 години і 57 хвилин. Загалом тенісисти зіграли 66 геймів, а третій сет завершився за рахунку 25–23. Це був найдовший тенісний матч в історії Олімпійських ігор в сенсі кількості геймів, зіграних у трьохсетовому матчі[5][6][7].
У фіналі Енді Маррей переміг Федерера з рахунком 6–2, 6–1, 6–4. Федерер намагався стати третім серед чоловіків після Андре Агассі і Рафаеля Надаля володарем кар'єрного Золотого Шлему і другим після Агассі володарем кар'єрного Супер Шлему[10][11].
Дель Потро здобув бронзову медаль, перемігши бронзового медаліста Олімпіади 2008 Джоковича з рахунком 7–5, 6–4[12].