Теологія визволення

Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, додайте виноски з посиланнями на відповідні джерела до тексту статті.

Теоло́гія ви́зволення — контроверсійна, з погляду офіційних доктрин, форма теології, що зосереджується на Ісусі Христі «не лише як відкупителі, але й визволителі пригноблених».

Цей напрямок в християнській теології сформувався у кінці 1970-х років за ініціативи Перуанського католицького священника Ґуставо Ґуттьєреса (Gustavo Gutiérrez), який висловив свою солідарність з бідними і пригнобленими. Він є автором книги «Теологія визволення» (1971), яка стала програмною для цього руху. Теологія визволення поширилася в Латинській Америці та інших регіонах, де ідеї знаходили підтримку серед багатьох богословів, зокрема бразильських братів Леонардо і Клавдіо Боффів і німецького теолога Хуґо Ассмана та інших дослідників.

«Теологія визволення» здебільшого займається пошуками прогресивних шляхів розвитку, зокрема місцевих зразків соціалізму. При цьому теологи визволення рішуче виступають проти викривленого тенденційного тлумачення марксизму та соціалізму. Великі утопії минулого, з їхньої точки зору, і, перш за все, марксизм у «знятому» вигляді, будуть використані у новій життєздатній програмі тотальної емансипації людини. Пріоритет у цьому процесі «теологія визволення» віддає соціальній ролі релігії. Саме релігія, очищена від пережитків минулого, в поєднанні з конкретною історією та соціальною практикою людей, за переконанням теологів визволення, в змозі запропонувати людині сенс, заради якого варто жити та помирати.

• И. Р. Григулевич. «Мятежная» церковь в Латинской Америке. — Москва: «Наука», 1972.(рос.)
• H. Кочан. Теологія визволення // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.704 ISBN 978-966-611-818-2
• Н. Н. Поташинская. Революция в церкви? (Теология освобождения). Документы и материалы. — Москва: «Международные отношения». 1991. ISBN 5-7133-0388-8 (рос.)
• Р. Тиса. Визволення людини. Нариси з історії суспільної думки XX ст. — Київ: «Вперед», 2023. ISBN 978-617-7699-44-5
• А. В. Шестопал. Леворадикальная социология в Латинской Америке. Критика основных концепций. — Москва: «Мысль», 1981.(рос.)
• Abdullahi Ahmad an-Na'im, «Sudan's Republican Brothers: An Alternative Islamic Ideology», in MERIP Middle East Report, no. 147 (July—August, 1987), pp. 40-42.(англ.)
• Leonardo Boff and Clodovis Boff, Introducing Liberation Theology, Maryknoll, NY: Orbis Books, 1987.(англ.)
• Khalid Duran, «An Alternative to Islamism: The Evolutionary Thought of Mahmud Taha», in CrossCurrents, vol. 42, no. 4 (Winter 1992/93), pp. 453—467.(англ.)
• Michel Löwy, Marxism and Liberation Theology, Amsterdam: IIFE/IIRF, 1988.(англ.)
• George Packer, «The Moderate Martyr: A Radically Peaceful Vision of Islam», in The New Yorker, September 11, 2006.(англ.)

• Богослов'я звільнення; Теологія звільнення // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
• Міхаель Леві. Визвольне християнство у Латинській Америці: Теологія визволення і марксизм // Спільне, 03.04.2013.
• Анастасія Рябчук. Актуальність теології визволення для України: рецензія на книжку Анатолія Денисенка // Спільне, 4.11.2019
• Роман Тиса. Теолоґія визволення: християнський та ісламський варіянти // «Вперед», Жовтень 2018.
• Каміло Торрес. Послання до оліґархів (1965)