Порівняльна характеристика теорій філогенетичного градуалізму (угорі) з теорією переривчастої рівноваги (внизу): переривчаста рівновага досягається внаслідок швидких змін в морфології
Тео́рія перери́вчастої рівнова́ги (Тео́рія ква́нтової еволю́ції) — це теорія в області еволюції живих організмів, яка стверджує, що еволюція істот, що розмножуються статевим шляхом, відбувається стрибками, переміжними з тривалими періодами, в яких не відбувається істотних змін. Відповідно до цієї теорії фенотипічна еволюція, еволюція властивостей, закодованих в геномі, відбувається в результаті рідкісних періодів утворення нових видів (кладогенез), які протікають відносно швидко в порівнянні з періодами сталого існування видів.
Заведено протиставляти теорію переривчастої рівноваги теорії філогенетичного градуалізму, яка стверджує, що більша частина процесів еволюції протікає рівномірно, в результаті поступової трансформації видів (анагенез).
Brett, C. E., L. C. Ivany, and K. M. Schopf (1996) «Coordinated stasis: An overview.» Palaeogeography Palaeoclimatology Palaeoecology127 (1-4): 1-20.
Erwin, D. H. and R. L. Anstey (1995) New approaches to speciation in the fossil record. New York : Columbia University Press.
Fitch, W. J. and F. J. Ayala (1995) Tempo and mode in evolution : genetics and paleontology 50 years after Simpson. Washington, D.C.: National Academy Press.
Gersick, C. J. G. (1991): Revolutionary Change Theories: A Multilevel Exploration of the Punctuated Equilibrium Paradigm. The Academy of Management Review 16 (1), pp. 10-36.
Gould, S. J. (1992) «Punctuated equilibrium in fact and theory.» In Albert Somit and Steven Peterson The Dynamics of Evolution. New York: Cornell University Press. pp. 54-84.