Теребій Андрій Богданович

Андрій Теребій Андрій Богданович Теребій
Старший солдат
Старший стрілець
Загальна інформація
Народження	28 жовтня 1991(1991-10-28) м. Тернопіль, Україна
Смерть	4 квітня 2022(2022-04-04) (30 років) м. Рубіжне, Луганська область, Україна (у бою з російськими окупантами)
Поховання	Микулинецький цвинтар
Національність	українець
Псевдо	Сокіл
Військова служба
Роки служби	2014-2022
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантно-штурмові війська, механізовані війська;
Формування	24 ОМБр  81 ОАеМБр
Війни / битви	Російсько-українська війна Бої за Рубіжне Бої за Бахмутку
Нагороди та відзнаки

Андрій Богданович Теребій (позивний — Сокіл; 28 жовтня 1991, м. Тернопіль, Україна — 4 квітня 2022, м. Рубіжне, Луганська область) — український військовослужбовець, солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022, посмертно), почесний громадянин Тернопільської області (2024, посмертно), почесний громадянин міста Тернополя (2022, посмертно).

Народився Андрій 28 жовтня 1991 року в місті Тернополі.

Навчався в Тернопільській загальноосвітній школі № 23. Під час навчання займався вільною та греко-римською боротьбою в СК «Галицькі леви», де здобував нагороди в різних областях та районах.

Закінчив Тернопільський центр професійно-технічної освіти № 1. Від 2011 року проходив військову службу в Державній спеціальній службі транспорту, а також навчався в Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя.

Після початку російсько-української війни був призваний за третьою хвилею мобілізації. Протягом 2014—2015 років служив стрільцем, помічником гранатометника 24-ї окремої механізованої бригади. Брав участь у боях за Кримське та Золоте 4.

З 2016 року добровільно поступив на службу в 54 ОМБр. Учасник боїв за Попасну. 2017-го підписав контракт з 122-м окремим аеромобільним батальйоном 81-ї окремої аеромобільної бригади.

У 2018—2022 роках у лавах УДА- бої за Марʼянку. Між ротаціями також був активним учасником Громадського руху ветеранів та волонтерів «Захисти Україну» та Громадської організації «Res_Publica. Брати по Зброї».

З початком російського вторгнення в Україну був старшим стрільцем 122-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї окремої аеромобільної бригади. Загинув 4 квітня 2022 року від снайперської кулі в боях зй ау ай-яй-я

• орден «За мужність» III ступеня (22 червня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[1];
• медаль «За жертовність і любов до України» (4 березня 2016). Нагороджений Патріархом Київським і всієї Русі- України Філаретом;
• відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» (17 лютого 2016);
• орден «Лицар Мужності та Честі» (25 жовтня 2017) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України в Українська добровольча армія УДА;
• Хрест Бойового Братерства (14 березня 2019);
• медаль «За участь в боях Бахмутський рубіж».

• Почесний громадянин Тернопільської області (2024, посмертно)^[2][3];
• Почесний громадянин міста Тернополя (22 серпня 2022, посмертно)^[4].

23 травня 2024 року на фасаді Тернопільського центру професійно-технічної освіти відкрито пам'ятну дошку Андрію Теребію^[5].

• Оксана Цвик (11 квітня 2022). У Тернополі попрощалися із військовослужбовцем Андрієм Теребієм. Суспільне Новини.
• Юлія Іноземцева, Вадим Єпур (11 квітня 2022). Був сміливим і безстрашним воїном — «Соколом». Тернопільщина прощається з військовим Андрієм Теребієм. 20 хвилин Тернопіль.
• Чрослава Світла (11 квітня 2022). Справжній воїн-десантник: Тернопіль попрощався із захисником України Андрієм Теребієм. Т1 Новини.

Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.