Терещенко Іван Миколайович
Тере́щенко Іва́н Микола́йович (30 серпня (10 вересня) 1854, Глухів, Чернігівська губернія, Російська імперія — 11 (24) лютого 1903, Канни, Франція) — український підприємець, фінансист та меценат. Співзасновник «Товариства буряково-цукрових і рафінадних заводів братів Терещенків», яке стало лідером цукрової промисловості України та стимулювало розвиток суміжних індустрій. РодинаСин Ніколи Артемійовича Терещенка Батько Михайла Івановича Терещенка Прадід Мішеля Терещенко — підприємця та Мішеля Терещенко — філософа БіографіяНародився у Глухові. Навчався на юридичному факультеті Київського університету. Із 1879 року, після закінчення навчання, короткий строк служив у гвардійському артилерійському полку у Варшаві. Вийшов у відставку в квітні 1880 і оселився у Києві.  За підтримки батька разом з братом Олександром заснували «Товариство буряково-цукрових і рафінадних заводів братів Терещенків», діяльність якого незабаром охопила Чернігівську, Київську, Волинську, Подільську, Харківську, Курську і Тульську губернії. У 1883–1891 рр. — гласний Київської міської думи. За прикладом батька й дядька Ф. А. Терещенка, збирав колекцію картин переважно з творів тогочасних російських та українських митців, підтримував із багатьма з них дружні стосунки. Як наголошує земляк і добрий приятель художник М. І. Мурашко, І. М. Терещенко був сповнений бажання «стати для Києва тим, ким був для Москви П. М. Третьяков»[1]. Серед меценатської діяльності І.Терещенка для розвитку української художньої культури особливе значення мала його підтримка рисувальної школи Миколи Мурашка — першого спеціального художнього закладу в Києві. На її облаштування й утримання протягом 25 років (1875–1900) він витратив 150 тисяч карбованців[2]. У це й же час Іван Терещенко — почесний попечитель Київського реального та Олександрівського ремісничого училищ. Одружений був з Єлизаветою Михайлівною, донькою інтенданта Київського військового округу генерал-лейтенанта М. А. Саранчева. Серед чотирьох дітей цього подружжя найяскравішою й найнепересічнішою постаттю став найстарший син Михайло, в якому вдало поєдналися характерні родинні риси — надзвичайний розум, дивовижна працездатність, підприємливість, благодійність, тонкий художній смак та особиста привабливість. Йому судилося увійти в історію насамперед як політичному діячу — міністру фінансів, а згодом — іноземних справ Тимчасового уряду Росії в 1917 році[1]. В останні роки життя хворів на туберкульоз і був змушений жити і лікуватися на півдні Франції у м. Канни, де на своїй віллі «Маріпоза» й помер на 49 році життя[3]. Похований у с. Іскрисківщині Сумського повіту, Харківської губернії (нині — Білопільського р-ну Сумської області України) у парку в центрі села серед інших поховань членів родини Терещенків. Примітки
Джерела Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іван Миколайович Терещенко
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
