Терещенко Олександр Максимович
Олександр Максимович Терещенко (25 вересня 1909, місто Єлисаветград Херсонської губернії, тепер місто Кропивницький — ?) — український радянський діяч, 1-й секретар Борщівського районного комітету КП(б)У Тернопільської області, 1-й секретар Стрийського і Дрогобицького райкомів КПУ Дрогобицької (Львівської) області. БіографіяНародився в родині робітника. З 1924 по 1928 рік — учень Будинку робітників-підлітків у Єлисаветграді (Зінов'ївську). У 1928—1929 роках — коваль-інструментальник Зінов'ївського заводу сільськогосподарських машин «Червона Зірка». Одночасно навчався у вечірньому металургійному технікумі. У липні 1929—1930 роках — у Червоній армії. У 1930—1932 роках — заступник директора Зінов'ївського сільськогосподарського технікуму. Член ВКП(б) з 1931 року. У 1932—1933 роках — секретар партійного комітету Зінов'ївської контори «Союзтранс». У 1933—1936 роках — секретар партійного комітету радгоспу «Червоний партизан» Одеської області. У 1936—1939 роках — голова виконавчого комітету Жовтневої районної ради депутатів трудящих Одеської області. У жовтні 1939—1941 роках — інструктор, заступник завідувача сільськогосподарського відділу Тернопільського обласного комітету КП(б)У; завідувач військового відділу Тернопільського обласного комітету КП(б)У. З 1941 року — в Червоній армії, на Південно-Західному фронті, учасник німецько-радянської війни. Потім перебував на відповідальній партійній і радянській роботі в тилу. У 1944—1951 роках — голова виконавчого комітету Копичинської районної ради депутатів трудящих Тернопільської області; 1-й секретар Борщівського районного комітету КП(б)У Тернопільської області. У квітні 1951 — червні 1959 року — 1-й секретар Стрийського районного комітету КПУ Дрогобицької області. У червні — жовтні 1959 року — голова виконавчого комітету Стрийської районної ради депутатів трудящих Львівської області. У жовтні 1959 — квітні 1962 року — 1-й секретар Дрогобицького районного комітету КПУ Львівської області. На 1965—1970 роки — директор Дрогобицької автоколони № 2208. Із 1970 року — начальник Дрогобицької транспортно-експлуатаційної контори. Потім — персональний пенсіонер республіканського значення. До 1986 року — голова ради ветеранів КПУ міста Дрогобича. У 1986 році засуджений на 13 років позбавлення волі за вбивство пенсіонера-ветерана партії. 12 липня 1986 року виведений із складу Дрогобицького міського комітету КПУ «за компроментацію звання комуніста». ЗванняНагороди
ПриміткиДжерела
|
||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
