Тижних Сергій Володимирович
Сергій Володимирович Тижних (31 серпня 1952, Челябінськ, СРСР) — радянський і російський хокеїст, захисник. Майстер спорту міжнародного класу. Заслужений працівник культури Удмуртської АРСР. На професіональному рівні виступав до 47 років. Спортивна кар'єраВихованець спортивного клуба Челябінського тракторного заводу (тренер — Петро Васильович Дубровін). У складі юнацької команди «Трактора» став чемпіоном СРСР 1969 і бронзовим медалістом 1968 року. Найбільш відомим серед гравців того складу став Петро Природін[ru]. Третій призер молодіжної першості Радянського Союзу 1970 року, був визнаний кращим захисником турніру. Кумиром молодого гравця був швед Леннарт Сведберг[en]. 1971 року в чехословацькому місті Пряшів став переможцем юніорського чемпіонату Європи. Його партнерами по збірній СРСР були Владислав Третьяк, Олександр Голиков і Гельмут Балдеріс. Сергій Тижних мав запрошення від грандів радянського хокею. У «Спартак» його не відпустило керівництво тракторного заводу. Поїздка до ЦСКА завершилася дворічним перебування у дочірній команді з Калініна, у молодого спортсмена не було шансів витіснити з основи гравців національної збірної. У вищій лізі захищав кольори челябінського «Трактора», воскресенського «Хіміка» і іжевської «Іжсталі». Серед суперників найсильнішим нападником вважає Валерія Харламова, а найкращий гол забив у ворота «спартаківця» Віктора Зінгера — потужним кидком з середини майданчика. Олімпійський чемпіон 1968 року вчасно зреагував на кидок челябінця, але шайба перед його ключкою вдарилася в лід і залетіла у ворота. Ця гра відбулася у Челябінську 12 жовтня 1976 року і завершилася перемогою господарів майданчика (4:3). За «Трактор» в чемпіонаті і кубку СРСР провів 210 матчів (17+19). У складі другої збірної СРСР брав участь у шести матчах суперсерії 1978/1979 проти клубів Всесвітньої хокейної асоціації; з його передач ленінградець Олександр Андрєєв забивав у ворота «Вінніпег Джетс» і «Бірмінгем Буллс». За «іжевських сталеварів» дебютував 25 вересня 1980 року проти свердловських «армійців», а перший гол забив 23 жовтня у ворота московського «Локомотива». Найрезультативніший гравець команди у 1981 і 1982 роках. Одним з його напарників був Сергій Лубнін, у майбутньому — гравець національної збірної України. Всього за «Іжсталь» провів 412 матчів (54+65). За тривалу ігрову кар'єру Сергію Тижних вдалося пограти під керівництвом семи заслужених тренерів СРСР: Петра Дубровіна[ru], Миколи Епштейна[en], Анатолія Тарасова, Анатолія Кострюкова[ru], Геннадія Цигурова[ru], Роберта Черенкова[ru] і Юрія Мойсеєва. Завершував виступи на хокейних майданчиках в «Іжсталі», котру очолював багаторічний партнер Сергій Абрамов. Надалі працював тренером в іжевській ДЮСШ, «Іжсталі» і ДЮСШ Кваркенського району Оренбурзької області. За підсумками голосувань 1989 і 2012 років обирався до символічної збірної «Іжсталі». Молодший брат Олександр[ru] виступав за «Трактор», московський ЦСКА і збірну СРСР (на Кубку Канади-81). Досягнення
СтатистикаСтатистика виступів у вищій лізі:
Статистика виступів на чемпіонаті Європи серед юніорів:
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia