Типове проєктування

Типове проєктування — розробка однотипних проєктів будівель, конструкцій, споруд, деталей та інших виробів, призначених для серійного будівництва або виробництва. Система розробки (в основному) будівельних проєктів призначені для багаторазової реалізації в подальшому будівництві. Технологія застосовується зокрема в будівництві житлових, промислових будівель та масових типів громадських будівель^[1].

Історія типового проєктування

XVIII століття

Проєктування забудови Адміралтейського острова в С. Петербурзі, Переведенскіх слобід і Коломни планувало використання однотипних будівель^[2].

XX століття

На початку XX століття потреба в типових проєктах сильно зросла. Особливо це стосувалося сфери промисловості, транспорту

Проєкт Василеостровського трамвайного парку зведеного з 1905 по 1908 рр.. в Петербурзі став першим великим типовим проєктом у сфері міського транспортного господарства Росії.

Ще в 1930-ті роки в СРСР в житловому, цивільному та промисловому будівництві робився акцент на спорудженні за типовими проєктами, на основі індустріальних методів. 1935 року Микита Хрущов наголосив про необхідність індустріалізації будівництва й зниження його вартості, зокрема і шляхом переведення виробництва будівельних конструкцій і деталей на промисловий потік. Ці ж думки він повторив 1945 року у промові про відновлення міст після Німецько-радянської війни.

22 вересня 1955 р. ЦК КПУ і Рада Міністрів УРСР прийняли постанову «Про усунення надмірностей в проєктуванні і будівництві». Згідно з постановою ЦК КПУ і Ради Міністрів УРСР від 22 вересня 1955 р. будівництво житлових і культурно-побутових будинків повинно було здійснюватися тільки за типовими проєктами, за індивідуальними – лише в окремих випадках за дозволом Держбуду УРСР, а в Києві – Київського міськвиконкому. 4 листопада така ж постанова була прийнята ЦК КПРС і Радою Міністрів СРСР. Зокрема були створені типові проєкти житлових будинків у 2-5 поверхів, шкіл на 280, 400, 880 учнів, лікарень на 100, 200, 300, 400 місць, дитячих закладів, крамниць, готелів і підприємств громадського харчування, кінотеатрів, санаторіїв, будинків відпочинку. Щоб сконцентрувати зусилля різних організацій у розробці типових проєктів було створено Державний центральний інститут з розробки типових проєктів житлових і громадських будинків. Такий підхід дозволив заощадити певні кошти, значно розширити й прискорити будівництво, але водночас поклав початок типовій одноманітності міст і будинків. Типове проєктування міст країни за радянських часів привело до втрати ними «свого обличчя», історичних національних традицій містобудівництва.

Приклади типового проєктування

З 1953 по 1975 в Україні, РРФСР та інших республіках під керівництвом Йосипа Кракіса спільно з колективом співробітників було розроблено понад 40 типових проєктів загальноосвітніх шкіл різної місткості, шкіл-інтернатів та музичних шкіл, за якими побудовано більше чотирьох тисяч будинків^[3]. До цих проєктів відносяться такі:


Номер проєкту	Опис проєкту	Року реалізації	Місце споруди	Кількість побудованих будівель
ТП № 2-02-19, 2-02-20, 2-02-24, 2-02-25.	Типові проєкти будівель шкіл на 280 і 400 учнів	1953–1954 рр.	Будівництво здійснювалося головним чином в УРСР, частково в РРФСР та інших республіках СРСР.	Всього побудовано понад 600 будівель^[4]
ТП № 2-02-73 — на 920 учнів, ТП № 2-02-73/II — на 960 учнів, ТП № 2-02-520 — на 520 учнів, ТП № 2-02-560 / 8 — на 560 учнів	Типові проєкти середньоосвітніх шкіл. Розроблено на основі конкурсного проєкту, що отримав на Всесоюзному конкурсі в 1956 р. першу премію.	1957–1963 рр.	Будівництво здійснювалося головним чином в УРСР, частково в РРФСР та інших республіках СРСР.	Всього побудовано понад 3000 шкіл^[4].
ТП № 2-02-99, 2-02-240, 2-02-330	Школи-інтернати на 240, 330, 660 вихованців	Розробка 1957–1958 рр.., Будівництво — в 1958—1963 рр.	.	Збудовано близько 250 будівель^[4].
ТП № 2-02-960 у, 2-02-964 у (1280—1320), 2-02-536 у, 2-02-320	Серія типових проєктів одинадцятирічних загальноосвітніх шкільних будівель,	Розробка 1960–1961 рр.. Будівництво з 1961 р.	.	Побудовано понад 500 будинків (на 2002 рік)^[4].
ТП № 2-02-960 у, 2-02-964 у (1280—1320), 2-02-536 у, 2-02-320	Типовий проєкт музичної школи на 300 учнів	Розробка 1960 р. Будівництво в 1961–1963 рр.	Здійснено в Чернігові, Дніпропетровську, Полтаві та інших містах в 1961–1963 рр.	.

Примітки

↑ Технологія проєктування. Архів оригіналу за 18 липня 2010. Процитовано 26 травня 2012. [Архівовано 2010-07-18 у Wayback Machine.]
↑ Типове і повторне будівництво в Петербурзі в 30-40-х роках XVIII століття. Архів оригіналу за 28 червня 2012. Процитовано 26 травня 2012.
↑ Символы Сталинской эпохи. Архів оригіналу за 13.02.2012. Процитовано 4.12.2010. (рос.)
↑ ^а ^б ^в ^г 20projects.htm Типові проєкти, розроблені c колективом співробітників^{[недоступне посилання з липня 2019]} (рос.)

Література

Собрание фасадов, Его императорским Величеством высочайше апробированных для частных строений в городах Российской империи
И. Каракис. Типовое проектирование школ-интернатов // Строительство и архитектура. — 1957. — № 3.
И. Каракис. Типовой проект семилетней музыкальной школы на 200—300 учащихся // Техническая информация / ГИПРОГРАД. — К., 1958. — № 7 (134).
И. Каракис. Новые типовые проекты // Техническая информация / ГИПРОГРАД. — К., 1958. — № 10.
И. Каракис. Типовой проект семилетней музыкальной школы на 200—300 учащихся // Техническая информация / ГИПРОГРАД — К., 1958. — № 7.
И. Каракис. Новые типовые проекты: О домах галерейного типа // Жилищное строительство. — 1958. — № 11.
И. Каракис, В. Городской. От эксперимента — к массовому строительству. Комплексная серия типовых проектов школ и школ-интернатов // Строительство и архитектура. —1960. — № 11.