Тирговиште

Тирговиште Търговище
герб прапор
Стара будівля
Основні дані
43°16′ пн. ш. 26°35′ сх. д. / 43.267° пн. ш. 26.583° сх. д. / 43.267; 26.583
Країна	Болгарія
Регіон	Тирговиштська область
Столиця для	Тирговиштська область і Targovishted
Площа	130 км²
Населення	42 468
Висота НРМ	170 ± 1 м
Міста-побратими	Козані, Тирговіште[1][2], Котбус (1975), Смоленськ, Санта-Марія-да-Фейра, Ватерлоо, Сюрен, Комптон
Телефонний код	0601
Часовий пояс	UTC+2 і UTC+3
Код місцевої адміністративної одиниці (NUTS)	BG73626
GeoNames	726174
OSM	↑1933106 ·R (Targovishte)
Поштові індекси	7700
Міська влада
Мер міста	Казимир Мірев
Вебсайт	targovishte.bg
Мапа
Тирговиште у Вікісховищі

Тирго́виште або Торго́вище (болг. Търговище; МФА: [tɤrˈɡɔviʃtɛ]) — місто в Болгарії, центр Тирговиштської області.

Історична назва Ескі-Джумая турецькою мовою означає «старий базар».^{[3][4][5][6][7]} Назва «Тирговиште» має слов'янське походження (від прасл. *trъgъ — «ринок», «базар», «торг», плюс слов'янський суфікс «виште»). У сусідніх країнах досі існують споріднені топоніми: наприклад, сербське Трговиште, румунське Тирговіште, а також українське Торговище.

Розташоване на річці Врана, за 339 км на північний схід від Софії, за 41 км західніше міста Шумен, за 24 км північно-західніше міста Великий Преслав і за 99 км північно-східніше міста Велико-Тирново.

В V-III століттях до нашої ери існувало фракійське, а в II-IV століттях нашої ери римське поселення та фортеця ранньо-візантійського періоду V-VI століття. Болгарське поселення з'явилося в X столітті, за часів Першого Болгарського царства.

Вперше сучасне місто згадується 1573 року, під назвою Ескі-Джумая (болг. тур. «Старий ринок»). Спочатку місто було суцільно турецьким, лише пізніше починають з'являтися болгари. У 1658 Ескі-Джумая стає адміністративним центром. Розвитку міста чимало посприяв ярмарок, що проводився до кінця XIX століття. Матеріальний успіх призвів і до культурного прогресу поселення.

Відкрите ще у XVIII столітті церковне училище було перетворено на світську школу 1846 року, а 1863 року завершено нову будівлю училища, побудовану в європейському стилі. Тоді ж було збудовано Церкву Успіння Пресвятої Богородиці та громадський центр.

1923 року в Ескі-Джумая відбувся конгрес Добруджа, на якому було прийнято рішення про створення ВДРО (Внутрішня Добруджанська революційна організація).

1934 року місто Ескі-Джумая отримало сучасну назву - Тирговиште.

Розвиток промисловості міста почався після Другої світової війни. Відкрито заводи з виробництва автомобільних акумуляторів і машин для харчової промисловості, пізніше розвиваються меблева та текстильна промисловості.

У 2000 році біля Тирговиште були розкопані руїни давньоримського міста під назвою Місіоніс.

Кількість жителів міста (не муніципалітету) досягла свого піку в період 1980-1990 років, коли перевищила 45 000 з найвищим показником 1989 року, коли їх було 47 798.

Населення Тирговиште 42 970 осіб на 2007 рік.

У січні 2012 року Тирговіште налічував 37 341 осіб у межах міста, тоді як муніципалітет Тирговіште з юридично приєднаними прилеглими селами мав 56 868 жителів.^[8]

Згідно перепису населення 2011 року, населення Тирговиште має наступний етнічний склад:

• Болгари - 27875 люд. (79,38%);
• Турки - 6222 люд. (17,75%);
• Цигани - 633 люд. (1,8%);
• Інші - 138 люд. (0,39%);
• Не визначили національність – 235 люд. (0,67%);
• Не вказали національність – 2558 люд. (4,2%).

Місті функціонують підприємства:

• Виробництва та обробки скла — завод холдингу Шишеджам.
• Військове виробництво — військово-ремонтний завод «Терем – Хан Крум» (Terem-Han-Krum-Targoviste Ltd).
• Виробництво акумуляторних батарей — компанія «Енерсис».
• Виробництво кабелів і кабельних систем — «Hovag» EOOD.
• Виробництво меблів — підприємство «Мебель стиль».
• Виробництво продуктів харчування — підприємство «ЛВК Винпром».
• Виробництво молочної продукції — компанія «Мизия Милк» (Mizia Milk Ltd).

Більшість населення Тирговиште це православні — 70,5 %, а 22,8 % — мусульмани-суніти, інші 6,7 %.

Через територію міста проходить залізнична лінія № 2, яка сполучає Софію та Варну. Залізничний вокзал Тирговиште розташований у північній частині міста. Вокзал забезпечує нормальний режим прийому та відправлення пасажирів і вантажів усі основні центри країни.

Автобусна станція Тирговиште обслуговує маршрути до основних адміністративних центрів Болгарії.

Неподалік від міста діє Аеропорт Тирговиште.

Місто має свою футбольну команду ФК «Светкавиця-1922» Тирговиште, яка заснована з 1922 року та виступає на стадіоні «Димитар Бурков».

В поселенні народилися:

• Панайот Барнев (1859—1934) — болгарський військовий.
• Нікола Марінов (1879—1948) — болгарський живописець-аквареліст, впливовий педагог.
• Йордан Камджалов (1980) — болгарський диригент, володар трьох міжнародних премій.
• Ісмаїл Іса (1989) — болгарський футболіст.
• Антоанета Бонева (1986) — болгарський стрілець, срібна призерка Олімпійських ігор 2020 року.

Тирговиште має міста-побратими:

• Болград, Україна
• Котбус, Німеччина
• Козані, Греція
• Сюрен, Франція
• Тирговіште, Румунія
• Ватерлоо, США
• Утрехт, Нідерланди
• Санта-Марія-да-Фейра, Португалія (2002)^[9]

• 
  Церква Успіння Пресвятої Богородиці
• 
  Центр Тирговиште
• 
  Загальноосвітня школа
• 
  Стара церква
• 
  Стара школа (нині музей)
• 
  Старий квартал
• 
  Церква
• 
  Св. Церква Іоанна Рильського

• Тирговіште,  Румунія

Це незавершена стаття з географії Болгарії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.