Тишик Юрій Анатолійович

Юрій Тишик
Юрій Тишик;
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	27 липня 1991; Мизове
Смерть	3 жовтня 2019 (28 років); Жолобок
Військова служба
Роки служби	2015—2019
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	14 ОМБр
Війни / битви	Російсько-українська війна Бої за Бахмутку (з 2017);
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»

Ю́рій Анато́лійович Ти́шик (1991—2019) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни^[1].

З життєпису

Народився 1991 року в селі Мизове (Старовижівський район, Волинська область). 2010-го закінчив Старовижівський професійний ліцей — за фахом електрогазозварника та водія. Останнім часом працював на заробітках у Польщі.

Влітку 2015 року призваний за мобілізацією. 25 квітня 2016-го підписав контракт, проходив службу в 93-й бригаді. Четвертий раз контракт підписав 26 січня 2019 року; старший солдат, механік-водій 4-ї роти 2-го механізованого батальйону 14-ї бригади.

3 жовтня 2019-го загинув від важкого поранення кулею снайпера терористів у голову ввечері — під час чергування на спостережному посту поблизу сіл Жолобок та Кримське.

3 жовтня 2019 року похований у селі Мизове^[2].

Без Юрія лишились мама Олена Олегівна, сестра, дружина та маленький син.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 131/2020 від 7 квітня 2020 року за «самовіддане служіння Українському народові, особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[3]
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»