Ткаченко Олександр Євгенійович

Олександр Ткаченко
Народився1 березня 1972(1972-03-01) (53 роки)
Ленінград, СРСР
КраїнаСРСР СРСРРосія Росія
Діяльністьнауковець Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materСанкт-Петербурзька духовна академія
ЗакладМедичний заклад «Дитячий хоспіс»
Фонд «Круг добра»
ВчителіLyceum No. 344d Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоSixth Civic Chamber of the Russian Federation (2017–2020)d
Public Chamber of the Russian Federation of the seventh composition (2020–2023)d Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:громадський діяч, засновник першого у Росії дитячого хоспісу
Нагороди
Орден Пошани
Орден Пошани
Орден преподобного Сергія Радонезького III ступеня
грамота Ради Федерації
премія апостола Андрія Первозванного

Олекса́ндр Євге́нійович Ткаче́нко (нар. 1 березня 1972, Ленінград) — священнослужитель Російської православної церкви, протоієрей Санкт-Петербурзької єпархії[1], настоятель храму Миколи Чудотворця та храму Успіння Божої Матері, який будується Свято-Духівським собором у Санкт-Петербурзі.

Лауреат Державної премії РФ у галузі благодійної діяльності (2016). Член Громадської палати Російської Федерації (з 2017 року).

Засновник та генеральний директор першого в Росії Дитячого хоспісу[2], керівник фонду «Круг добра» (з 2021 року).

Біографія

Народився 29 лютого 1972 року в Ленінграді в родині Євгена та Галини Ткаченків.[3] У 1989 році закінчив школу № 344 Невського району.[джерело не вказане 3664 дні]

У 1989–1994 роках навчався в Санкт-Петербурзькій духовній семінарії, у 1994–1998 роках — у Санкт-Петербурзькій духовній академії.[3] Під час навчання в семінарії проходив підготовку в медичних закладах США та Великої Британії за спеціальністю «Діяльність лікарняного капелана».[3]

У 1995 році був рукопокладений у сан диякона (служив у приході Софійського собору Царського Села), у 1997 році — у сан пресвітера та призначений штатним священником Миколо-Богоявленського Морського собору. Прослужив там до 2003 року, коли став настоятелем храму на честь Успіння Пресвятої Богородиці на Північному кладовищі Санкт-Петербурга.

У 2004–2019 роках — настоятель домової церкви Різдва Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Йоанна при Суворовському військовому училищі (колишній Пажеський корпус).

З 2008 року — настоятель собору Сходження Святого Духа на Апостолів, що будується на вулиці Долгоозерна в Санкт-Петербурзі.

З 2011 року — настоятель храму Тихвинської ікони Божої Матері в селі Путілово Кіровського району Ленінградської області.[4]

У 2009 році Ткаченко був обраний членом єпархіальної ради Санкт-Петербурзької єпархії.[5][6]

20 березня 2017 року за президентською квотою був затверджений членом Громадської палати Російської Федерації на 2017–2020 роки.[7]

Одружений, виховує чотирьох синів.[3]

Діяльність

2003 року Ткаченко ініціював створення некомерційної медичної установи «Дитячий хоспіс» у межах благодійної діяльності Санкт-Петербурзької єпархії. Під його керівництвом група лікарів, медичних сестер, психологів та соціальних працівників виявила групу дітей, які потребували паліативного догляду, та організувала системну допомогу їм і членам їхніх родин.[8]

2004 року Ткаченко на запрошення митрополита всієї Америки і Канади Германа Свайко з офіційним візитом відвідав США; Ткаченко брав участь у поверненні до Росії чудотворної Тихвинської ікони Божої Матері.[9]

2007 року на підставі постанови уряду Санкт-Петербурга Ткаченко отримав для організації хоспісу будівлю колишнього Миколаївського сирітського пансіону на території парку Куракіна Дача. Ткаченко розробив основні документи, пов'язані з організацією надання дитячої паліативної допомоги.[10].

1 червня 2010 року відбулося відкриття Санкт-Петербурзької державної автономної установи охорони здоров'я «Хоспіс (дитячий)», генеральним директором якої став Ткаченко.

1 червня 2011 року в селищі Лахта (Ольгіно) Приморського району Санкт-Петербурга Ткаченко відкрив другий стаціонар дитячого хоспісу для дітей з інших регіонів, які проходили лікування в Санкт-Петербурзі.

З 2014 року — генеральний директор Імператорського фонду дослідження онкологічних захворювань.[11]

Дійсний член Імператорського православного палестинського товариства (з 2019 року).[12]

У січні 2021 року за указом Володимира Путіна очолив фонд підтримки дітей з тяжкими загрозливими для життя і хронічними захворюваннями, зокрема рідкісними (орфанними), під назвою «Круг добра».[13]

Нагороди

Примітки

  1. а б Названо вісім лауреатів премії Андрія Первозванного «За віру та вірність» Архівовано січень 9, 2012 на сайті Wayback Machine.. Церковный вестник, 14.12.2011.
  2. Детские хосписы в России и мире. Архівовано травень 23, 2013 на сайті Wayback Machine. РИА Новости, 01.11.2012.
  3. а б в г Протоирей Александр: «Тяжелобольные дети тоже должны мечтать…». Архів оригіналу за 19 березня 2014. Процитовано 17 березня 2014.
  4. Вместе-РФ | «Люди РФ». Дом отца Александра [Архівовано 2014-03-18 у Wayback Machine.]
  5. Русская линия / Новости / Состоялось ежегодное епархиальное собрание Санкт-Петербургской епархии. Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 17 березня 2014.
  6. Утвержден состав Миссионерской комиссии города Москвы. Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 17 березня 2014.
  7. Указ Президента Российской Федерации от 20 марта 2017 г. № 116 «Об утверждении членов Общественной палаты Российской Федерации». Президент России, официальный сайт. 20 березня 2017. Архів оригіналу за 10 червня 2017. Процитовано 30 травня 2017.
  8. Северо-Запад — В Санкт-Петербурге построят второе здание единственного в России детского хосписа. Архівовано березень 19, 2014 на сайті Wayback Machine. ИТАР-ТАСС.
  9. К 5-летию возвращения Тихвинской иконы Пресвятой Богородицы в Россию. Архівовано березень 19, 2014 на сайті Wayback Machine. Церковно-научный центр «Православная энциклопедия».
  10. Патриарх Кирилл и Валентина Матвиенко посетили детский хоспис. Архівовано березень 19, 2014 на сайті Wayback Machine. БалтИнфо.ru
  11. Руководство Императорского Фонда исследования онкологических заболеваний Архівовано серпень 22, 2014 на сайті Wayback Machine..
  12. Сергей Степашин встретился с протоиереем Александром Ткаченко Архівовано жовтень 17, 2019 на сайті Wayback Machine..
  13. Путин назначил священника Ткаченко главой фонда помощи больным детям. www.kommersant.ru (рос.). 6 січня 2021. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 16 серпня 2021.
  14. Указ Президента Российской Федерации от 23 июня 2020 года № 409 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 24 червня 2020.
  15. Источник. Архів оригіналу за 9 грудня 2016. Процитовано 8 грудня 2016.
  16. Павел Крупник: Время крупноформатной рекламы в центре города прошло — Новости Санкт-Петербурга — Фонтанка. Ру. Архів оригіналу за 19 березня 2014. Процитовано 17 березня 2014.
  17. Собор Святого Духа. Спешите делать добро!. Архів оригіналу за 20 серпня 2014. Процитовано 19 серпня 2014.
  18. Президент России Владимир Путин наградил Знаком отличия «За благодеяние» директора Санкт-Петербургского детского хосписа, протоиерея Александра Ткаченко. Архів оригіналу за 20 серпня 2014. Процитовано 19 серпня 2014.
  19. а б REGIONS.RU — новости Федерации | Протоиерей — директор детского хосписа встретился с Дмитрием Медведевым. Архів оригіналу за 19 березня 2014. Процитовано 17 березня 2014.
  20. Протоиерей Александр Ткаченко награжден премией правительства РФ. Архів оригіналу за 6 жовтня 2022. Процитовано 6 жовтня 2022.
  21. Поздравляем протоиерея Александра Ткаченко. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 21 лютого 2016.
  22. Инициатор проекта детского хосписа в Домодедове награжден Орденом Преподобного Сергия Радонежского. Архів оригіналу за 5 жовтня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019.
  23. Патриаршее поздравление председателю правления фонда «Круг добра» протоиерею Александру Ткаченко с 50-летием со дня рождения. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 6 березня 2022.
  24. Протоиерей Александр Ткаченко награжден Орденом Преподобного Сергия Радонежского. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 11 серпня 2020.
  25. Протоиерей Александр Ткаченко награжден орденом за заслуги перед Русской Православной Церковью Молдовы. Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 6 серпня 2017.
  26. Награждение. Архів оригіналу за 9 червня 2017. Процитовано 28 травня 2017.
  27. 12 июля Глава Российского Императорского Дома посетила Первый Детский Хоспис. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 25 липня 2015.
  28. Вне сухих строчек наградного листа | Тюменская область сегодня. Архів оригіналу за 19 березня 2014. Процитовано 17 березня 2014.
  29. Зубков и Терешкова удостоены премии Андрея Первозванного | РИА Новости. Архів оригіналу за 19 березня 2014. Процитовано 17 березня 2014.
  30. Состоялась VI церемония вручения премий первых Председателей ИППО. Архів оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 22 листопада 2019.

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya