Ткаченко Олександр Миколайович (науковець)

Олександр Миколайович Ткаченко
Народився	21 січня 1939(1939-01-21) с. Мала Катеринівка, Запорізький район, Запорізька область
Помер	21 травня 1985(1985-05-21) (46 років)
Країна	УРСР →  Україна
Національність	українець
Діяльність	психолог
Alma mater	Київський державний університет імені Тараса Шевченка, філософський факультет
Галузь	філософія, психологія
Заклад	Київський державний університет імені Тараса Шевченка
Посада	викладач, доцент кафедри загальної та інженерної психології
Вчене звання	доцент
Науковий ступінь	доктор психологічних наук
Науковий керівник	М. Г. Ярошевський
Нагороди

Олександр Миколайович Ткаченко (21 січня 1939, с. Мала Катеринівка, Запорізький район, Запорізька область — 21 травня 1985) — методолог і теоретик психології, доктор психологічних наук, професор кафедри загальної та інженерної психології Київського державного (нині — Національного) університету імені Тараса Шевченка^[1].

Ця стаття недостатньо ілюстрована. Ви можете допомогти проєкту, додавши зображення до цієї статті.

Ткаченко Олександр Миколайович народився в с. Мала Катеринівка, Запорізького району, Запорізької області у січні 1939 року.

У 1955-1956 роках навчався у Київській республіканській школі кіномеханіків, по закінченню якого, у 1956-1958 роках працював кіномеханіком у СШ № 1 м. Запоріжжя.

1958 року вступив на філософський факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка, який закінчив у 1963 році. Одразу був зарахований до аспірантури. Служив у армії.

У 1968–1970 роках працював асистентом кафедри психології Київського університету, був підвищений до старшого викладача. У 1972—1985 роках займав позицію доцента кафедри загальної та інженерної психології.

Основні напрямки наукових досліджень: загальна психологія, психологія мислення, психологічні теорії свідомості, структура свідомості^[2].

Розробив систематизацію принципів та категорій психологічної науки: у його методологічній системі принципи детермінізму, відображення, єдності психіки та діяльності, розвитку психіки, системно-структурний принцип діалектично об'єднані через принципи діалектично поєднані через наскрізне уявлення про цілісну організацію психічної регуляції діяльності суб'єкта на трьох рівнях — організму, індивіда й особистості^[3].

Вперше у вітчизняній психології розглянуто проблему особистості через систему методологічних принципів, категоріальний лад і методи психологічної науки.

• «Види мислення та їх генезис» (1968);
• «Философская методология и метод построения системы психологических категорий» (1971)^[4];
• «О категориальных предпосылках консолидации научной школы» (1973)^[5];
• «Генетичний і функціональний зв'язок засобів комунікації та мислення» (1977);
• «Взаємозв'язок пояснювальних принципів психологічної науки» (1977);
• «Про категоріальний профіль наукової школи» (1977);
• «Принципи і категорії психології» (1979);
• «Проблема висхідної одиниці аналізу психічного в історії радянської психології (1920–1940 рр.)» (1980)^[6];
• «Сучасна криза у психології» (1981);
• «Л. С. Виготський і О. О. Потебня» (1981);
• «Методологія розробки одиниці аналізу психіки в історії радянської психології» (1983);
• «Розвиток категоріального ладу психологічної науки» (1983).

• Медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»^[2]

• Олександр Ткаченко як методолог і теоретик

Це незавершена стаття про українського науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.