Ткачук Микола Платонович
Ткачук Микола Платонович (нар. 19 серпня 1949, с. Золотолин, нині Україна) — український літературознавець, критик, педагог, член Національної спілки письменників України (2003). Брат Петра Ткачука. Доктор філолологічних наук (1998), професор. Заслужений діяч науки і техніки України (2009).[1] ЖиттєписМикола Платонович Ткачук народився 19 серпня 1949 року в селі Золотолині, нині Костопільського району Рівненської області України. Закінчив Житомирський педагогічний інститут (1971, нині університет). Працював учителем французької та української мови й літератури в середній школі в рідному селі (1971—1974), викладач педагогічного інституту в місті Рівному (1975—1976, нині гуманітарний університет); від 1980 — в Тернопільському педагогічному інституті (нині ТНПУ) Наукова діяльністьЗахистив кандидатську дисертацію 1979 р., докторську — 1998 р. З 1980 р. працює в Тернопільському національному педагогічному університеті ім. В. Гнатюка, нині професор, завідувач кафедри історії української літератури, екс-декан філологічного факультету. Досліджує історію українського письменства, його наративну стратегію та дискурсивну практику, відбиття в мистецтві слова національних, етичних й естетичних змін, моделювання назрілих потреб у цих змінах і доконечної необхідності їх, вивчає естетичні концепції митців, їх ідеали й поетику, проблеми простору й часу, структурну організацію текстів. У своїх працях поєднав традиції вітчизняної школи літературознавства з методологією французьких структуралістів групи «TeI QueI». Як літературний критик з'ясовує закономірності літературного процесу ХХ — поч. XXI ст. ДоробокМикола Ткачук — автор понад 200 наукових праць. Редактор «Наукових записок. Серія: Літературознавство» Тернопільського національного університету імені Володимира Гнатюка. Член спеціалізованих рад по захисту докторських та кандидатських дисертацій Київського національного університету імені Тараса Шевченка і Тернопільського національного університету імені Володимира Гнатюка. Наукові праці Ткачука опубліковані в Білорусі, Польщі, РФ, Югославії та інших країнах. Книги
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia