Товчигречка Дмитро Іванович

Товчигречка Дмитро Іванович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження28 лютого 1984(1984-02-28) Редагувати інформацію у Вікіданих
Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть6 травня 2021(2021-05-06) (37 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Новотроїцьке, Ольгинська селищна громада, Волноваський район, Донецька область, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
(помер від поранень)
ПохованняКривий Ріг Редагувати інформацію у Вікіданих
ПсевдоГрек
Військова служба
Роки служби2021
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битвиВійна на сході України
Нагороди та відзнаки
Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015
Знак «За заслуги перед містом» (Кривий Ріг)
Знак «За заслуги перед містом» (Кривий Ріг)

Дмитро́ Іва́нович Товчигре́чка (нар. 28 лютого 1984, Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Україна — пом. 6 травня 2021, Новотроїцьке, Донецька область, Україна) — старший солдат Збройних сил України, механік-водій, учасник російсько-української війни. Позивний «Грек».

Життєпис

Народився 28 лютого 1984 року у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області[1]. Навчався в Криворізькій загальноосвітній школі I—III ступенів № 48 (нині Криворізька гімназія № 48) та в Криворізькій загальноосвітній школі I—II ступенів № 106. Після закінчення 9-го класу вступив до професійно-технічного училища № 39[2]. Згодом працював на збагачувальній фабриці № 1 на Північному гірничо-збагачувальному комбінаті[3].

Російсько-українська війна

21 січня 2021 року підписав контракт зі Збройними силами України та потрапив до 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Обіймав посаду механіка-водія 3-го відділення 1-го взводу 1-ї роти 1-го батальйону 93 ОМБр[2][4].

Загинув 6 травня 2021 року під час своєї першої ротації в зону бойових дій внаслідок ворожого обстрілу з РПГ і стрілецької зброї позицій бригади в районі селища Новотроїцьке Волноваського району Донецької області[5].

Похований 10 травня на Алеї Слави кладовища «Північне» у Кривому Розі[6]. У Дмитра Товигречка залишилися мати, дружина та двоє дітей.

Нагороди та відзнаки

Примітки

  1. а б Осока, Ян (1 червня 2021). Полеглі Герої травня 2021. Цензор.НЕТ. Процитовано 7 листопада 2023.
  2. а б Щоб пам'ять воїв жила у віках. Час i Події. 06-09-2021. Процитовано 7 листопада 2023.
  3. Дим, Нестор (6 травня 2021). У День піхоти від обстрілу на Донеччині загинув Дмитро Товчигречка із 93 омбр “Холодний Яр”. Новинарня. Процитовано 7 листопада 2023.
  4. Загиблі Герої 2021 року: назвали поіменний список, серед них є двоє волинян. БУГ — інформаційний сайт Західної Волині. 1 січня 2022. Процитовано 7 листопада 2023.
  5. Стало відоме ім'я піхотинця ЗСУ, який загинув від обстрілу окупантів поблизу. 5 канал. 2021-05-7. Процитовано 7 листопада 2023.
  6. Рагуцька, Лілія (1 червня 2021). Якщо не ми, то хто? Історії та фото захисників України, які загинули на Донбасі у травні. Oboz-Incident. Процитовано 7 листопада 2023.
  7. Указ Президента України від 18 серпня 2021 року № 371/2021 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya