Тодор Володимир Сергійович

Володимир Сергійович Тодор
 Сержант
Загальна інформація
Народження20 липня 1989(1989-07-20)
Вовковиї
Смертьсічень 2023
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Рід військ Десантні війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Герой України
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Володимир Сергійович Тодор — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що відзначився і загинув у ході російського вторгнення в Україну. Герой України (2025, посмертно).

Життєпис

Народився 20 липня 1989 року у селі Вовковиї Млинівського (нині — Дубенського) району Рівненської області[1].

Брав участь у боях за Маріуполь 2014 року.

Після початку повномасштабного російського вторгнення проходив службу у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді ЗСУ, нагороджений орденом «За мужність» ІІ та ІІІ ступеня[2].

12 травня 2025 року Президент України Володимир Зеленський вручив орден «Золота Зірка» членам родини Володимира Тодора. Під час заходу було повідомлено, що він «у 2022 році керував десантно-штурмовим взводом на Донеччині, зокрема в районі Соледара та Кліщіївки. Особисто знищував живу силу й техніку окупантів, евакуйовував поранених під обстрілами. У січні 2023 року на Луганщині його передова група зайняла ворожий ВОП, знищивши 19 загарбників. Володимир Тодор особисто стримував контратаку ворога, знищив чотирьох окупантів та БМП, але під час цього бою зник безвісти...».[3]

Нагороди

  • звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (8 травня 2025, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[4].
  • орден «За мужність» II ступеня (4 серпня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5].
  • орден «За мужність» III ступеня (17 червня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[6].

Примітки

  1. Фещенко, Н. М. (23 травня 2025). Тодор Володимир Сергійович. esu.com.ua (укр.). Процитовано 26 травня 2025.
  2. Звання Героя України надали низці військових: серед них Павло Петриченко – посмертно. 24 Канал (укр.). 8 травня 2025. Процитовано 8 травня 2025.
  3. Президент України Володимир Зеленський. Офіційне інтернет-представництво (12 травня 2025), Ви – найміцніша опора України: Президент відзначив воїнів найвищими державними нагородами, процитовано 15 травня 2025
  4. Указ президента України №295/2025.
  5. Указ президента України №556/2022.
  6. Указ президента України №418/2022.
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya