Толедські таблиці

Толедські таблиці — астрономічні таблиці XI століття, складені в Толедо в Аль-Андалусі (мусульманській Іспанії), які використовувалися для передбачення руху Сонця, Місяця та планет відносно нерухомих зір. Це зібрання математичних таблиць описувало різні аспекти космосу, включно з передбаченням календарних дат, часу космічних подій і руху небесних тіл^[2].

Витоки

Толедські таблиці були завершені приблизно в 1080 році групою арабських астрономів у Толедо. Вони виникли на основі давніших арабських таблиць, створених в іншому місці і скоригованих, щоб відповідати географічним координатам Толедо^[2]^[3]. Толедські таблиці були частково засновані на роботі Аль-Заркалі, арабського математика, астронома, виробника астрономічних приладів і астролога, який жив у Толедо. Решта членів команди, яка працювала над таблицями, окрім Аль-Заркалі, залишились невідомими.

Толедо потрапив під владу християнської Іспанії в середині 1080-х років, незабаром після того, як таблиці були завершені. Століттям пізніше в Толедо перекладач з арабської на латинську Герард Кремоненський^[en] (1114—1187) переклав Толедські таблиці латиною, і вони стали найточнішими астрономічними таблицями в тогочасній католицькій Європі. Це зібрання таблиць створене під сильним впливом робіт давніших астрономів, таких як Птолемей та Аль-Баттані^[4]. Від більш ранніх джерел Толедські таблиці, зокрема, відрізняються іншими параметрами середнього руху небесних тіл. Зокрема, вони використовують зоряні координати, натомість як у таблицях Птолемея застосовано тропічні координати^[2]. У середині XIII століття Джованні Кампано на основі Толедських таблиць побудував таблиці для меридіана Новари^[5].

Оригінальна арабська версія Толедських таблиць втрачена, але збереглось понад сто версій латинського перекладу. У 1330-х роках на Кіпрі на основі латинського перекладу був створений грецький переклад Толедських таблиць, — ймовірно, його автором був грек-кіпріот Георгій Лапіт^[en]^[6]^[7].

У розрахунках в Толедських таблицях є чимала кількість помилок. Толедські таблиці майже повністю є зібранням копій інших таблиць, тому численні помилки й розбіжності в першу чергу вважають помилками копіювання^[2].

Історичне використання

У 1270-х роках на основі Толедських таблиць були створені Альфонсові таблиці, які також були укладені в Толедо й написані іспанською та латинською мовами^[8]. Нащадки Толедських таблиць, покращені деякими виправленнями, були найвживанішими астрономічними таблицями в астрономії католицької Європи пізнього середньовіччя. Хоча укладачі таблиць припускали, що Земля нерухома й перебуває у центрі Всесвіту, Коперник успішно використав дані з цих таблиць, розробляючи свою геліоцентричну модель.

Важливою характеристикою деяких Толедських таблиць є те, що вони перераховували положення планет кожні пів градуса, що робило ці таблиці вдвічі довшими за інші, які розглядали лише повні градуси^[9].

Толедські таблиці були організовані за такими категоріями^[10]:

Хронологія епох
Тригонометрія та сферична астрономія
Середні рухи Сонця, Місяця і планет
Планетарні широти
Затемнення
Астрологія

Див. також

Зідж (середньовічні арабські астрономічні таблиці)
Альфонсові таблиці (укладені в Толедо, переважно оригінальні Толедські таблиці)
Прусські таблиці (перші комплексні геліоцентричні таблиці, 1551 рік)
Рудольфові таблиці (астрономічні таблиці Кеплера, 1627 рік)

Примітки

↑ File:Gerardus Cremonensis (1114-1187) Wellcome L0070081.jpg - Wikipedia. commons.wikimedia.org (англ.). Процитовано 19 квітня 2022.
↑ ^а ^б ^в ^г Toomer, G. J. (1968). A Survey of the Toledan Tables. Osiris. 15: 5—174. Bibcode:1968Osir.........5T. doi:10.1086/368631. ISSN 0369-7827. JSTOR 301687.
↑ Glick, Thomas F. (2005). Toledo. У Thomas F. Glick (ред.). Medieval science, technology, and medicine: an encyclopedia. New York: Routledge. с. 478—481. ISBN 978-0-415-96930-7.
↑ Chabás, José; Goldstein, Bernard R. (17 грудня 2020). New Approaches and Parameters in the Parisian Alfonsine Tables. Suhayl. International Journal for the History of the Exact and Natural Sciences in Islamic Civilisation (кат.): 51—68. ISSN 2013-620X.
↑ Benjamin, Francis Seymour; Toomer, G. J. (1971). Campanus of Novara and medieval planetary theory: Theorica planetarum. University of Wisconsin Press. с. 15. ISBN 978-0-299-05960-6.
↑ Pingree, David (1976). The Byzantine Version of the "Toledan Tables": The Work of George Lapithes?. Dumbarton Oaks Papers. 30: 85—132. doi:10.2307/1291391. ISSN 0070-7546. JSTOR 1291391.
↑ Grivaud, Gilles (2005). Literature. У Nicolaou-Konnari, Angel; Schabel, Chris (ред.). Cyprus: Society and Culture 1191-1374. BRILL. с. 273.
↑ Glick, Thomas F. (2005). Toledo. У Thomas F. Glick (ред.). Medieval science, technology, and medicine: an encyclopedia. New York: Routledge. с. 478—481. ISBN 978-0-415-96930-7.
↑ Chabás, José (2012). The Toledan Tables in Castilian: Excerpts of the Planetary Equations. Suhayl. International Journal for the History of the Exact and Natural Sciences in Islamic Civilisation: 179—188. ISSN 2013-620X.
↑ Pedersen, Fritz Saaby (2002). The Toledan Tables: A Review of the Manuscripts and the Textual Versions with an Edition (англ.). Kgl. Danske Videnskabernes Selskab. ISBN 978-87-7876-267-2.