Томашевський Тома
Тома Томаше́вський (15 травня 1884, Стецева — 4 лютого 1969, Едмонтон) — український видавець і журналіст в Канаді , діяч Українського робітничого товариства Рівність та Слов'янського соціалістичного союзу[1]. ЖиттєписНародився 15 травня 1884 року в селі Стецеві Снятинського повіту на Галичині (нині Снятинський район, Івано-Франківської області, Україна). Його батько, Іван, був хліборобом. У десятирічному віці пішов до школи та був зарахований одразу до 4 класу, оскільки з дому вмів вже читати; потому приватно навчався у Чернівцях. Після навчання півтора року працював писарем в суді, потім в старостві[2]. 1898 року його батько виїхав до Канади, куди восени 1900 року з матір'ю, двома сестрами і братом прибув і Тома, де вони оселилися в Едмонтоні[3]. Провів багато років як робітник-мігрант. У 1903—1904 році, разом з Іваном Соляничем, у Летбриджі організував товариство «Поступ» соціалістичного напрямку[4]; 1907 року, разом з ірландцем Айришем Лєгенємом, у Френку[en] організував відділення Соціалістичної партії Канади[en], членами якого були переважно українці. 1908 року відділення партії зорганізував і в Едмонтоні. 1909 року у Вінніпезі, разом з Мирославом Стєчишиним та Ю. Сиротюком, організував газету «Робочий народ», яка виходила до 1918 року, коли її заборонила цензура[5]. З вересня 1911 року по червень 1912 року — співредактор соціалістичного тижневика «Нова громада». З часом зайняв антикомуністичну позицію, приєднавшись до Федерації українських соціал-демократів, Об'єднаних фермерів Альберти та опісля — до Співдружності федерації кооперативів[6]. Протягом 1915—1917 років редагував фермерську газету «Поступ» у Мондері[6]. 1918 року поїхав до Вінніпегу, де як друкар працював при «Канадійському русині»; з жовтня того ж року — у Сполучених Штатах Америки, де працював у Сіетлі на будівництві кораблів, згодом в англійській друкарні в Шелтоні[7]. 1920 року повернувся до Ванкувера, де редагував газету «Правда і воля»; у 1921—1922 роках — сатиричний щомісячник «Батіг»[1]; в Едмонтоні: у 1922—1929 роках редагував газету «Наш Поступ», одночасно у 1928 році очолив в газету «Західні новини»[1], у 1932—1934 роках — редагував газету «Фармерський Голос», у 1955—1960 роках — газету «Український Піонір» і був співзасновником Товариства українських піонерів Альберти[6]. Був активним громадським діячем до смерті. Помер в Едмонтоні 4 лютого 1969 року[1]. Примітки
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia