Тондо

То́ндо (скорочене від італ. rotondo — круглий) — зазвичай картина або інше зображення, наприклад, в кераміці, круглої форми. Розписані тондо вперше з'явились в добу розквіту давньогрецького вазопису.

В мистецтві закріпилося два специфічні терміни, пов'язані з італійським словом rotondo:

• тондо — скорочення від ro-tondo у живописі,
• ротонда — центрична кругла споруда в архітектурі. Визначними зразками ротонди в архітектурі на землях України є Горянська ротонда та костел Св. Йосипа в Підгорецькому замку — ротонда 12 метрів в діаметрі.

Тондо вважається художниками досить важкою формою, бо потребує майстерного володіння композицією, що не дуже розповсюджене навіть серед визначних майстрів. Але популярність форми в добу італійського Відродження спонукала багатьох художників звертатися саме до неї. Серед тих, хто використовував тондо:

• Босх
• Фра Анжеліко
• Доменіко Венеціано
• Доменіко Гірляндайо
• Філіппіно Ліппі
• Лоренцо ді Креді
• Сандро Боттічеллі

Справжнім майстром створення гармонійних композицій тондо був Рафаель Санті, хоча створив їх тільки три. Шедеврами визнають і композиції Мікеланджело — тондо «Свята Родина» (Мадонна Доні) у живописі та тондо «Мадонна Пітті», «Мадонна Таддея» в скульптурі.

• Войцех Фангор^[en]
• Лі Ленарт^[1]
• Роберт Шаберль^[de]
• Ганс Герберт Гартвіг^[de]
• Гері Ленг^[2]
• Трейсі Мелтон^[3]
• Ігор Калінаускас

• Таріль

• Кустодиева Т. К. «Сандро Боттичелли», Л, «Аврора», 1971 (рос.)
• Гращенков В. Н. «Рафаель Санті», М, «Искусство», 1975 (рос.)
• Ротенберг Е. И. «Мікеланджело Буонаротти», М. 1976 (рос.)